Навіщо призначили Лілію Мальон головою НКЕК і звідки в її діяльності з’явився російський слід
22 травня 2025 року головою була призначена . У телеком-галузі практично ніхто не сумнівається: таке кадрове рішення, на думку всіх експертів, що я опитав, навряд чи могло відбутися без погодження з тодішнім керівником Офісу Президента .
До цього регулятор багато років очолював . Ще у 2019 році, за кілька днів до завершення каденції , його було перепризначено на другий термін. Після реформи 2022 року НКРЗІ трансформували у НКЕК, а Животовський залишився керівником уже нового органу. Лише у травні 2025 року його повноваження завершилися.
Кар’єра Лілії Мальон розвивалася всередині самого регулятора. Вона прийшла до НКРЗІ у 2012 році як спеціаліст із міжнародного напрямку, пізніше очолювала підрозділ євроінтеграції, а у 2019–2021 роках була радницею Животовського. У 2021 році стала членкинею Комісії.
Цікаво, що законодавчі вимоги до голови НКЕК були суттєво змінені саме перед її можливим призначенням. У першій редакції законопроєкту кандидат мав мати профільну освіту у сфері телекомунікацій, ІТ, економіки, права чи державного управління, а також сім років досвіду в галузі. У фінальній редакції вимоги значно пом’якшили: достатньо стало будь-якої магістерської освіти, п’яти років досвіду та знання іноземної мови Ради Європи.
Фактично після цього головою стратегічного телеком-регулятора країни стала людина з освітою у сфері міжнародних відносин та кваліфікацією перекладача.
Суспільству це пояснювали ставкою на євроінтеграцію. Хоча сама європейська інтеграція у переліку завдань НКЕК займає лише останній пункт після регулювання ринку, контролю операторів, управління частотами та нагляду за інфраструктурою зв’язку.
І саме тут починається найцікавіше.
Після призначення Мальон НКЕК різко активізувала співпрацю з європейськими структурами у рамках проєкту “Підтримка цифрового регулювання в Україні” (DRS2UA), який фінансується ЄС. Проєкт має супроводжувати інтеграцію України до режиму “Роумінг як вдома” та цифрового ринку Євросоюзу.
Виконавцем проєкту стала німецька компанія .
І все виглядало б цілком позитивно, якби не один нюанс: за даними відкритих російських реєстрів, Detecon International GmbH зберігає присутність у РФ через структуру “Филиал ООО «Детекон Интернешнл ГмбХ»” у Москві. Компанія зареєстрована за адресою 1-й Козачий провулок, 7 та спеціалізується на телекомунікаційному консалтингу.
На тлі війни це викликає цілком логічні питання. Адже мова йде не про абстрактний ІТ-аутсорсинг, а про участь у проєктах, пов’язаних із регулюванням української електронної комунікаційної інфраструктури, ринку операторів та цифрової інтеграції держави.
Особливо якщо врахувати, що НКЕК має доступ до надзвичайно чутливої інформації щодо структури телеком-мереж, частотного ресурсу та функціонування критичної інфраструктури країни.
І тепер головне питання звучить уже не так: “Чому Мальон призначили головою НКЕК?”, а значно ширше — хто і навіщо формує підозрілий зовнішній контур впливу навколо українського телеком-регулятора під час війни.