НКЕК тисне на українське суспільство під прикриттям гасел про євроінтергацію

Наталя Клітна
НКЕК тисне на українське суспільство під прикриттям гасел про євроінтергацію

Хочу звернути увагу на дуже дивну і, відверто кажучи, тривожну ситуацію навколо громадського обговорення ідеї запровадження регуляторного внеску на фінансування НКЕК.

У межах громадського обговорення фактично вже поширюється лист підтримки позиції регулятора від проєкту Ради Європи у сфері цифрового регулювання — ще ДО появи фінального, належно опрацьованого документа, який взагалі можна було б предметно аналізувати.

І тут виникає кілька дуже серйозних питань.

Європейські проєкти технічної допомоги зазвичай:
— надають експертні висновки;
— готують аналітику;
— демонструють практики країн ЄС;
— формують рекомендації;
— допомагають знаходити баланс між інтересами всіх сторін.

Але точно не мають виглядати як політичний або односторонній “лист підтримки” ще до завершення громадського обговорення. Тим більше — коли на саме обговорення відведено надзвичайно стислі строки.

Особливо тривожно це виглядає на тлі того, що в запропонованому проєкті:
— немає жодної норми про прозорість використання коштів, які регулятор планує збирати з ринку;
— немає оцінки впливу на малий та середній бізнес;
— немає аналізу потенційних конфліктів інтересів;
— немає порівняння моделей фінансування регуляторів у країнах ЄС;
— немає запобіжників щодо використання коштів виключно на регуляторні функції.

Натомість є:
— положення про кримінальну відповідальність за “вказівки” регулятору з боку третіх осіб;
— розширення повноважень НКЕК;
— фактичне дублювання окремих функцій формування державної політики у сфері електронних комунікацій.

І все це — в умовах, коли український телеком уже переживає надзвичайно болючі процеси:
▪️ кризу доступу до інфраструктури Укртелекому;
▪️ масові судові спори;
▪️ проблеми зі спрощеною системою оподаткування;
▪️ тиск на малих та регіональних операторів;
▪️ колосальні витрати на забезпечення стійкості мереж під час війни.

Саме в цей момент ринку пропонують модель, яка може суттєво збільшити фінансове навантаження на бізнес — без повноцінної публічної експертизи та без реального обговорення альтернатив.

Я бачила листи Офісу Ради Європи в Україні, бачила позиції керівників програм, бачила аналітичні матеріали міжнародних проєктів.

Але я вперше бачу настільки прямолінійну підтримку позиції регулятора:
— без представлення суспільству остаточного тексту;
— без створення повноцінного майданчика для дискусії;
— без системної роботи з ризиками;
— без пошуку збалансованого рішення між державою та ринком.

І все це — ще ДО завершення громадських консультацій.

Тому дуже прошу колег, експертів, медіа, представників профільного комітету Верховної Ради, Міністерства цифрової трансформації України, бізнес-асоціацій та журналістів звернути на це увагу.

Громадське обговорення має бути саме ОБГОВОРЕННЯМ.

А не формальною процедурою, у межах якої учасникам ринку одразу демонструють:
“Європейський проєкт уже підтримав позицію регулятора”.

Бо тоді виникає дуже небезпечне питання:
це ще експертна допомога — чи вже елемент просування наперед визначеної позиції?

Окремо варто звернути увагу й на те, що підтримка позиції НКЕК здійснюється, зокрема, в межах проєкту DRS2UA, який фінансується ЄС та реалізується компанією Detecon International GmbH — структурою, пов’язаною з групою Deutsche Telekom, одним із найбільших телеком-операторів Німеччини.

І це також потребує максимальної прозорості та публічного пояснення ролей усіх учасників процесу.