Зв'язок та інтернет без світла: чи готова Україна до блекаутів і скільки годин працює мережа

Після регулярних атак на енергетику та прицільних руйнувань телеком-об’єктів український зв’язок опинився в режимі постійного випробування: мережі мають працювати саме під час відключень і після ударів. Заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Станіслав Прибитько в інтерв'ю 24 Каналу описує цю трансформацію через дуже конкретні речі – автономність базових станцій, перехід фіксованого інтернету на xPON і швидкість відновлення вузлів.

За його оцінкою, мобільні оператори суттєво підвищили стійкість мереж: на сьогодні 100% базових станцій мають резервне живлення на 4 – 6 годин, 92% – посилені АКБ із роботою до 6 – 8 годин, а 26% – генератори. Водночас у прифронтових регіонах залишаються найболючіші прогалини: через удари й недоступність локацій було зруйновано понад 4000 базових станцій і чверть усіх інтернет-мереж.

Паралельно держава прив’язує розвиток покриття до умов ліцензій і виділяє пріоритети для розширення мереж, а в перспективі готує пілоти 5G. Усе це доповнюється супутниковими рішеннями як "швидкою допомогою" там, де наземна інфраструктура не витримує або не встигає відновлюватися.

Автономність мереж: як стало краще, ніж під час зими 2022 – 2023?

Прибитько підкреслює, що останні відключення стали тестом, який показав різницю з 2022 роком: мобільна інфраструктура зараз витримує довші знеструмлення завдяки резервному живленню й частковій генераторизації. Окремою проблемою залишаються прифронтові області, де руйнування поєднуються з неможливістю оперативного доступу ремонтних бригад.

Останні хвилі блекаутів показали: телеком набагато витриваліший, ніж два роки тому, – зазначає Прибитько.

У фіксованому сегменті він пов’язує стійкість із переходом на xPON, який дав інтернету шанс працювати не годинами, а днями – за умови резервного живлення у самого абонента. Під час блекаутів xPON демонструє роботу понад 72 години за наявності резервного живлення в абонента.

Покриття "поза картою" і пріоритет доріг

У віддалених громадах, де стабільного 3G/4G досі бракує, держава, за словами Прибитька, тисне не гаслами, а умовами ліцензій. Оператори, які у 2024 році придбали новий радіочастотний спектр, отримали вимогу рухатися до покриття більшості населення та ключових маршрутів – і це має підтягнути ті населені пункти, що довго залишались на периферії уваги.

У 2024 році вони придбали новий радіочастотний спектр із чіткою вимогою: покрити щонайменше 90% населення України, міжнародні та національні автошляхи якісним зв’язком.

Окремою лінією він називає якість зв’язку в дорозі – як питання безпеки й базової цифрової доступності, а також додає до пріоритетів прикордонні території: "Для нас важливо, щоб люди залишалися онлайн у дорозі: могли скористатися навігацією, працювати, викликати екстрені служби чи вийти на відеозв’язок без "провалів".

Відновлення після ударів і супутник як допоміжна ланка

Механіка відновлення, за описом Прибитька, тримається на швидкій пріоритезації: першими мають оживати вузли, критичні для медицини, інфраструктури та щільної житлової забудови. У прифронтових регіонах усе впирається не лише в масштаби руйнувань, а й у фізичну можливість допустити ремонтні бригади – як приклад він наводить Сумщину, де частина базових станцій лишається недоступною через близькість до кордону.

Рішення ухвалюються дуже швидко: пріоритет – ті вузли, від яких залежить робота лікарень, критичної інфраструктури чи великих житлових районів.

Окремо урядовець пояснює, що для прискорення робіт держава знімає регуляторні "вузли" – від землекористування до погоджень – щоб будівництво й відновлення не розтягувалися на роки.

У ситуаціях, коли наземні канали зруйновані або перебиті, він описує супутникові рішення як місток на час ремонту: Starlink використовували для швидкого відновлення зв’язку після деокупації Херсона, а також як тимчасову заміну оптики для окремих базових станцій у Бучі/Ірпені та Бородянці. Також він згадує ремонт у Прип’яті, де антени були розстріляні, а наземне обладнання підірване, але мобільний зв’язок повернули після оперативних робіт Київстару.

Яка готовність до блекаутів?

Говорячи про підготовку населення до тривалих відключень, Прибитько зводить рекомендації до практики: перейти на xPON там, де це можливо, і мати резервне живлення для домашнього інтернету. Він також наводить зміну поведінки користувачів восени на тлі нових атак по енергетиці – попит на xPON у провайдерів різко зріс.

Найдієвіший спосіб залишатися онлайн під час знеструмлень – перейти на технологію домашнього інтернету xPON.

За словами Прибитька, "точкою мінімуму" для більшості домогосподарств можуть бути павербанк або UPS: навіть прості рішення здатні тримати інтернет годинами, а в поєднанні з xPON – довше.

Навіть звичайний павербанк може тримати інтернет 8 – 12 годин, а в комбінації з xPON – забезпечувати доступ до мережі понад добу.

5G: пілоти замість масового запуску

Щодо 5G Прибитько фіксує межу, яку країна не може переступити під час воєнного стану: національне впровадження він називає неможливим до завершення воєнного стану через потребу додаткових досліджень з військовими. Натомість уже запланована траєкторія пілотів: Львів наприкінці 2025 року, на початку 2026-го – Бородянка, далі – Харків, а після них – центр Києва та Одеса.

Національне впровадження 5G наразі неможливе через необхідність додаткових досліджень з військовими, які можна виконати лише після завершення воєнного стану.

Регуляторну частину він описує як узгоджену роботу між НКЕК, Мінцифрою та іншими службами, де питання безпеки частот окремо оцінює Управління РЕБ Збройних Сил. Подальші механізми захисту мереж і даних, за його словами, мають напрацьовуватися поступово й у межах реальних можливостей країни під час війни.

З регуляторного боку процес проходить злагоджено: НКЕК, Мінцифра та інші служби швидко узгоджують необхідні рішення.

Що з роумінгом та кіберстійкістю?

Серед структурних рішень, які, за логікою Прибитька, "перепрошили" галузь під війну, він виділяє національний роумінг, відновлення знищених мереж, прискорення будівництва базових станцій і стратегічне планування до 2030 року. Нацроумінг спершу запускали для окупованих і деокупованих територій, а піковим показником він називає 1,5 мільйона користувачів на місяць.

Одне з найважливіших оновлень у сфері зв’язку сталося у 2022 році – це запуск національного роумінгу.

Говорячи про майбутню стійкість, він окремо згадує кіберзагрози через приклад атаки на "Київстар" у грудні 2023 року, після якої оператор відновив зв’язок за кілька днів попри масштабні руйнування віртуальної інфраструктури. Паралельно він наводить приклад інфраструктурного "страхування" у вигляді нової підводної кабельної системи Kardesa, яку Vodafone Group і Vodafone Україна будують через Чорне море, з планом першого виходу кабелю в Болгарії у 2027 році.

Атака російських хакерів на "Київстар" у грудні 2023 року це чітко показала: хакери спричинили збій зв’язку для мільйонів людей і знищили до 70% віртуальної інфраструктури. Нині ж, за словами Прибитька, галузь демонструє стійкість і здатність адаптуватися, забезпечуючи зв’язок навіть у найскладніших умовах.

Источник: 24tv.ua