ЗМІ: У російського аналога Starlink проблеми як на орбіті, так і на землі
Росія намагається створити власну альтернативу супутниковій системі Starlink, проте проект "Світанок" стикається з проблемами як при виведенні супутників на потрібні орбіти, так і при виробництві наземного обладнання. Про це йдеться у матеріалі «Радіо Свобода».
Як зазначають автори публікації, супутниковий зв'язок став важливим елементом сучасної війни. Систему Starlink використовували не лише українські, а й навіть російські військові для управління підрозділами та дронами на фронті. У лютому 2026 року Starlink обмежив доступ російських сил до своїх терміналів в Україні, що створило росіянам певні проблеми.
Аналітик Якуб Яновський пояснює, що традиційні військові системи зв'язку переважно орієнтовані на передачу голосу, тоді як сучасне поле бою потребує постійного обміну великими обсягами даних, зокрема відео з безпілотників.
«Саме тому Starlink та подібні системи практично незамінні для військових», – сказав він «Радіо Свобода».
Російська система "Світанок" розробляється компанією "Бюро 1440". Супутники працюють на низьких навколоземних орбітах, що дозволяє зменшити затримку сигналу. У той же час один супутник знаходиться над конкретною ділянкою Землі лише обмежений час, тому для безперервного зв'язку потрібна велика кількість апаратів.
Перші три супутники «Світанок-1» успішно запустили у червні 2023 року. У травні 2024 року на орбіту вивели три супутники «Світанок-2», які також досягли запланованої висоти 800 кілометрів. Однак із серійними супутниками «Світанок-3» виникли труднощі.
Першу групу із 16 супутників планували запустити у 2025 році, але запуск перенесли на березень 2026-го. Після виведення на висоту близько 300 кілометрів апарати мали самостійно піднятися до 800 кілометрів. У результаті один супутник зійшов з орбіти і згорів у атмосфері, 13 залишилися на висоті близько 510 кілометрів, а ще два – приблизно на 360 кілометрах.
У липні запустили ще 16 апаратів, але й ця група зіткнулася з проблемами: три супутники опустилися до 300 кілометрів або нижче і можуть стати повноцінно працездатними. Космічний експерт Анатолій Зак назвав рівень невдач «дуже болючим» та «ймовірно, близьким до неприйнятного».
Згідно з планами, представленими «Бюро 1440» до Міжнародної спілки електрозв'язку, російська система може складатися з 292 супутників на висоті 800 кілометрів або з 1350 апаратів на висоті 600 кілометрів. Водночас, за оцінкою Зака, Росія навряд чи встигне досягти показника у 292 супутника до кінця 2027 року. Аналітик Яновський припускає, що безперервний зв'язок над Україною у росіян в оптимістичному сценарії може з'явитися 2028 року, а швидше за все – лише 2030-го.
Окремою проблемою є наземні термінали. На відміну від Starlink, який уже зробив мільйони таких пристроїв, для системи «Світанок» немає публічних свідчень масштабного виробництва. Через складність фазованих антен та дефіциту необхідних компонентів частину деталей Росії, ймовірно, доведеться отримувати з Китаю.
Крім того, інфраструктура "Світанок" може стати мішенню для українських ударів. Україна вже завдавала ударів по російських об'єктах, пов'язаних із супутниковим зв'язком та космічною галуззю, зокрема по центру супутникового зв'язку в Дубні та підприємству «Прогрес».
Як зазначає видання, Росії потрібно забезпечити не лише запуск супутників, а й виробництво терміналів, ракет, наземних станцій та комплектуючих. Уразливість навіть кількох ключових ланок цього ланцюжка може уповільнити розгортання російської альтернативи Starlink.
Источник: charter97.org