Загроза життю. 146 експертів вимагають оголосити кліматичний надзвичайний стан

146 провідних міжнародних експертів виступили зі спільним закликом. У межах спеціальної програми журналу The Lancet «Зворотний відлік до 2026 року: здоров’я та зміна клімату» науковці вимагають офіційно визнати глобальне потепління надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я. Згідно з оприлюдненими даними, масштаби загроз, пов’язаних із екстремальною спекою та посухами, зростають значно швидше, ніж міжнародна спільнота встигає впроваджувати заходи захисту.

Автори звіту підбили підсумки десятирічного моніторингу 54 різних показників впливу навколишнього середовища на організм людини. Як зазначає виконавча директорка The Lancet Countdown Марина Романелло, попри прогрес у переході на чисту енергетику та підготовці медичних систем, загальні темпи реагування залишаються катастрофічно повільними. Статистика підтверджує тривожну динаміку: у 2023 році з 710 000 смертей у світі, спричинених спекою, 71,5% були безпосередньо пов’язані зі зміною клімату. У період із 2016 по 2023 рік від високих температур щороку гинуло в середньому 540 800 осіб, причому частка кліматичного чинника зросла до 68 відсотків порівняно з 55 відсотками в попередньому десятилітті.

Окрім безпосередньої загрози життю, кліматична криза завдає потужного удару по світовій економіці. У 2025 році втрати глобальної продуктивності, зумовлені виключно неможливістю працювати в умовах спеки, оцінюються приблизно в 1,07 трильйона доларів США. Найбільше постраждали країни Південно-Східної Азії та Африки, де значна частка ВВП формується завдяки сільському господарству та будівництву — галузям, що передбачають важку фізичну працю просто неба. Науковці зазначають, що ситуацію ускладнюють супутні катаклізми: руйнівні посухи призводять до дефіциту продовольства й питної води, а їхні масштаби поступово виснажують системи охорони здоров’я через спалахи інфекційних захворювань.

Науковці наполягають на тому, що Всесвітня організація охорони здоров’я та ООН мають узяти на себе координацію дій національних урядів, визначивши збереження людського життя пріоритетом усіх кліматичних рішень. Необхідно продовжувати скорочення видобутку викопного палива та збільшення грантового фінансування екологічних ініціатив, оскільки вже докладених зусиль недостатньо для стримування глобальної катастрофи.