Загадка «Чорної могили» у Чернігові досі не розгадана

Незважаючи на низку ґрунтовних досліджень та знайдені артефакти, вчені досі ламають голови над тим хто похований у «Чорній могилі» - одному з найбільших давньоруських курганів, який зберігся до нашого часу. Легенда про засновника Чернігова князя Чорного нівелюється низкою доказів, що вказують на те, що курган є значно молодшим за Чернігів. А от поховання, які знайшли в ньому підводять до висновку, що в сакральному насипі дійсно лежала особа князівського роду, найближчі ж аналоги віднайденої зброї та ритуальних артефактів є лише на території Британії.

Курган «Чорна могила», що розташований в історичному центрі Чернігова неподалік Єлецького монастиря, є одним із найбільших давньоруських курганів. Діаметр сакрального насипу складає 40 метрів, а висота – 11. Прийнято вважати, що у ньому поховані рештки кремованих тіл чоловіка і жінки, а разом із ними багацько різних предметів, які могли б знадобитися небіжчикам у потойбіччі. Нажаль, ці речі нині здебільшого зберігаються у Москві. Між іншим, вчені не дійшли згоди у питанні скільки ж небіжчиків поховано в цій могилі.

«Археолог Борис Рибаков гадав, що в ньому лежало три людини: дорослий чоловік, юнак-воїн і жінка, - коментує сучасний чернігівський дослідник археолог Ігор Ігнатенко. – Підставою для такої  версії були два комплекти озброєння (один із них дещо меншого розміру) і жіночі прикраси. Чернігівський науковець Юрій Шевченко припустив, що речі належали двом особам чоловіку і жінці-воїну».

Так само до кінця не зрозумілими залишаються деякі риси поховального обряду.

«Рибаков вважав що набіжчики перед спаленням були уміщені в «будиночок мертвих». Новіші дослідження примусили засумніватися в цьому твердженні, - розповідає Ігор Ігнатенко. – Під час реставрації артефактів з «Чорної могили», московські дослідники виявили серед невизначених залізячок вісім лодейних заклепок. Це дало підставу українському археологу Дмитру Бібікову віднести цей курган до групи руських (скандинавських) поховань у човнах».

Немає єдності й щодо визначення дати спорудження кургану, хоча в ньому було знайдено кілька золотих монет, які можуть бути датовані. Цей факт також пояснює Ігор Ігнатенко:

«Старші нумізмати – Готьє та Артамонов, відносили монети до часів правління візантійського імператора Василія ІІ Болгаробійці, що правив у 975-1025 роках, Рибаков з цим не погодився, він гадав, що наймолодша з монет карбована в 945-959 роками за Костянтина VII Багрянородного та його сина Василія. Відтак, на його думку курган було насипано у 960-х роках за часів Київського князя Святослава».

За словами дослідника, нещодавно у Самарі провели вуглецевий аналіз датування зразків з «Чорної могили» (два уламки перепалених кісток та три вуглини).

«З кісток не вдалося виділити радіоактивний вуглець, оскільки при нагріванні кістки до температури вищої за 6000 С він не руйнується, - пояснює Ігнатенко. – А деревина дала скориговані радіовуглецеві дати у межах 900 – 1030 років».

Соціальний стан похованого, майже усі дослідники визначають однаково – це безсумнівно князь. Так гадав автор розкопок Дмитро Самоквасов. Інший дослідник Борис Рибаков вказував на те, що у давнину меч був символом військової влади, а ритон – жрецької, отож поєднувати ці дві функції міг лише князь (в могилі були знайдені ритони з турячих рогів і мечі). А от з легендою, що цей князь був засновником міста Чернігова і дав йому своє ім’я, вчені не погоджуються – Чернігів старший за курган.

Знахідки також підтверджують надзвичайно високий статус небіжчиків з «Чорної могили».

«Серед найновіших відкриттів: російські дослідники виявили, що предмет із «Чорної могили», який у свій час інтерпретували як ритуальний ніж, виявився інкрустованим «варварським» скіпетром, причому найближчі аналоги знайдені на території Британії у курганному некрополі Саттон-Ху, їх датують 6-7 століттями, - описує унікальні знахідки чернігівський археолог Ігор Ігнатенко. – Орнамент на чернігівському скіпетрі зроблений у скандинавському стилі Маммен який, на думку вчених, був розповсюджений у 960-1025 роках».

За словами дослідника, при реставрації на списі з могили виявили інкрустований орнамент на ручці, а ще зображення хреста на лезі. На думку вчених цей християнський знак мав ту ж саму функцію, що і руни, зображення яких скандинави наносили на зброю для підсилення її потужності.

Також Ігор Ігнатенко наводить ще один цікавий факт з останніх досліджень сучасними методами.

«За допомогою рентгенівської та томографічної апаратури «просвітили» ще один предмет із кургану – залізний наконечник стріли. Виявилося, що він мав гравірований орнамент заповнений кольоровим металом. Схожі вістря стріл принесли із собою мадяри, під час переселення із Поволжжя до території сучасної Угорщини», - говорить дослідник і робить узагальнюючий висновок про те, що незважаючи на отриману додаткову інформацію, питання того хто був похований у «Чорній могилі» все ще лишається відкритим.

«Нові відкриття підтвердили князівський статус одного з небіжчиків, і трохи його «омолодили», - каже Ігор Ігнатенко. – Виходить, що цей князь помер незадовго до того, як з Тмутаракані до Чернігова прибув Мстислав Володимирович, що залишив по собі Спасо-Преображенський собор на Валу».

Загалом же таємниця «Чорної могили» залишається не розкритою. Нажаль наші історики можуть лише коментувати факт досліджень, адже більшість артефактів вивезли до московії ще при радянському союзі.