Які українські антидронові системи жадають отримати країни Перської затоки
Ми запитали про це пана Антона Вікленка - керівника навчального центру пілотів БПЛА
Global Drone Academy. Ось, що він нам розказав.
Країни Близького Сходу, які останніми тижнями зіткнулися з атаками іранських Shahed, дедалі уважніше дивляться на Україну. Що ж їх цікавить?
Передусім ідеться про дрони-перехоплювачі — дешевші, масові й значно швидші у масштабуванні, ніж класичні зенітні ракети. Reuters повідомляє, що американські партнери та союзники у Перській затоці вже звернулися до України щодо таких систем, а українські виробники заявляють про готовність постачати їх великими обсягами.
Один із найпомітніших прикладів — P1-SUN компанії SkyFall. За даними Reuters, цей перехоплювач за чотири місяці застосування збив понад 1 500 Shahed і ще 1 000 інших дронів. Компанія оцінює власну виробничу спроможність до 50 000 перехоплювачів на місяць, а окремі експортні поставки — на рівні 5–10 тисяч одиниць без шкоди для потреб України. Орієнтовна ціна для українського замовника — близько $1 000 за одиницю, що на порядки дешевше за використання ракет Patriot, де одна PAC-3 може коштувати близько $4 млн.

Ще один напрямок — автономні або напівавтономні перехоплювачі. Міністерство оборони України у січні повідомило, що Brave1 Dataroom уже на старті сфокусований саме на автономному виявленні та перехопленні повітряних цілей, а база даних включає візуальні та теплові набори даних по Shahed-типу. Це означає, що українські розробники працюють не лише над “літаючим корпусом”, а й над алгоритмами комп’ютерного зору, класифікацією цілі та автономними сценаріями наведення.
У публічному полі вже з’являються й конкретні зразки. Наприклад, Sokyra від DeViRo — це перехоплювач, який, за даними Ukrainska Pravda з посиланням на виробника, має швидкість до 240 км/год, дальність до 45 км, до 30 хвилин у повітрі, тепловізійну камеру, інерційну навігацію, автопілот, інтеграцію з радарами та програмне забезпечення для цілевказання. Виробник прямо заявляє, що система робиться “максимально автономною”.

Цікавлять ринок і мережі раннього виявлення, а не лише самі перехоплювачі. Українська система Sky Fortress використовує розподілену акустичну мережу сенсорів, які вловлюють характерний звук дронів і ракет, після чого передають дані, зведені з радарною інформацією, мобільним вогневим групам на планшети. За даними UNITED24 Media, в Україні вже розгорнуто 14 000 таких акустичних сенсорів, а вартість одного вузла — приблизно $400–$1 000.

Однак український досвід показує одну важливу річ: сам факт закупівлі дронів не створює оборонну спроможність.
Будь-яка система протидії безпілотникам складається не лише з техніки.
Вона включає:
підготовлених операторів
інструкторів
технічний персонал
систему управління
логістику
постійне оновлення програмного забезпечення
Без цього навіть найкращий дрон може залишитися просто обладнанням на складі.
Саме тому для країн Близького Сходу логічним кроком може бути підготовка власних інструкторів в Україні.
Навчання в умовах країни, яка щодня протидіє атакам Shahed, дає не лише теоретичні знання. Воно дозволяє отримати практичне розуміння того, як будувати систему навчання операторів, як організовувати бойове чергування і як адаптувати технології до реальних умов.

Досвід мобільних вогневих груп
Ще один важливий елемент української моделі — мобільні вогневі групи.
Вони стали ключовим компонентом боротьби з низьковисотними дронами. Такі групи швидко змінюють позиції, отримують дані про цілі в реальному часі та працюють у координації з системами раннього виявлення.
Ефективність цієї моделі забезпечує поєднання кількох факторів:
раннього виявлення цілей
мобільності підрозділів
застосування засобів радіоелектронної боротьби
використання дешевих перехоплювачів
Фактично формується багатошарова система оборони, де кожен елемент доповнює інший.
Чому система має постійно змінюватися
Один із головних уроків цієї війни — системи протидії дронам не можуть бути статичними.
Противник постійно змінює тактику:
висоту польоту, маршрути, електроніку, системи наведення.
Саме тому українські рішення постійно модернізуються.
Це стосується:
алгоритмів комп’ютерного зору
програмного забезпечення дронів
систем виявлення
тактики застосування мобільних груп
Фактично йдеться про безперервну технологічну еволюцію.
Головний український урок
Україна показала, що ефективна протидія дронам — це не окрема технологія.
Це система, яка включає:
технології
тактику
навчання
досвід бойового застосування
Саме тому для країн, які сьогодні стикаються з атаками іранських безпілотників, важливо дивитися на український досвід комплексно.
Питання вже не лише в тому, які дрони купити.
Питання в тому, як побудувати повноцінну систему протидії безпілотним атакам — і підготувати людей, які зможуть нею керувати.