Як ВПС США розпізнають свої літаки у бою

Військово-повітряні сили США використовують кілька технологій, щоб відрізняти свої літаки від ворожих. Однак досвід операцій, подібних до «Епічної люті», показує, що навіть багаторівнева система не гарантує повної безпеки, пише The National Interest.

У ході таких місій фіксувалися втрати авіації через різні причини — від технічних несправностей та збоїв зв'язку до ударів ППО та випадків «дружнього вогню». Частина інцидентів, на думку аналітиків, пов'язана з перевантаженістю та складністю сучасного бойового простору, особливо у районі Перської затоки.

Як працює розпізнавання у небі

Головна мета системи — створити оперативну картину поля бою, де всі учасники бачать ту саму картину в реальному часі: свої сили, супротивника, рельєф та погодні умови.

Для цього використовується одразу кілька технологій:

— Радар, який визначає відстань, швидкість та напрямок об'єктів

- IFF (свій-чужий) - система розпізнавання за кодованими сигналами

— Цифрові канали зв'язку (наприклад, Link 16), що передають координати та дані про цілі

- Інфрачервоні сенсори, що фіксують теплові сигнатури

— Візуальне виявлення, яке сьогодні відіграє допоміжну роль

Де виникають проблеми

Особлива увага приділяється системі IFF. Вона працює через обмін зашифрованими сигналами між літаками. Але при збоях — наприклад, через технічні помилки, неправильний код чи перешкоди — повітряні судна можуть бути помилково сприйняті як ворожі.

Окремою проблемою є застаріле обладнання. Різні типи літаків використовують несумісні системи, а це означає, що дані не завжди синхронізовані. Це призводить до того, що пілоти діють на основі неповної або суперечливої ​​інформації.

Аналіз інцидентів показує, що частина втрат в операціях була пов'язана саме з порушенням «видимості» у бойовому просторі та збоями в обміні даними. У деяких випадках фіксувалися помилки розпізнавання, що призвели до поразки своїх сил.

У відповідь на існуючі проблеми Агентство оборонних інновацій США (DIU) розробляє систему з відкритою архітектурою, яка має об'єднувати розрізнені дані у єдину цифрову картину бойового простору.

Платформа в реальному часі збиратиме інформацію про свої та чужі сили, розвіддані, а також відомості про місцевість та погоду, формуючи єдиний інтерфейс, схожий на динамічну карту бою.

Очікується, що це знизить ризик «дружнього вогню», прискорить ухвалення рішень та покращить координацію між підрозділами, підвищивши загальну ефективність операцій.

Експерти зазначають, що сучасні конфлікти дедалі більше залежать від швидкості обміну даними, тому єдина і точна картина бою стає ключовим елементом військової переваги.

Источник: charter97.org