Як в Україні готують саперів і які секрети потрібно знати для успішної роботи: поради інструкторів
Військові сапери - це бійці, які першими заходять на звільнену землю, нашпиговану ворожою вибухівкою. Її шукають у полях, лісосмугах, хатах та навіть у сантехніці і меблях, яку окупанти мінують особливо щільно, аби уразити цивільних.
Як вибухотехніки вчаться знешкоджувати ворожі боєприпаси і чому їм потрібна наша підтримка - читайте у нашому матеріалі.
Сапери з металошукачами першими проходять по мінному полю, аби потім ними могла проїхати техніка. Сьогодні прифронтова територія всіяна небезпечним залізяччям. Так, уламки протитанкової міни, що залишають росіяни після своєї втечі, розлітаються на десятки метрів і вражають усе навколо. Противник застосовує і боєприпаси, які заборонені Женевською конвенцією, а саме протипіхотні нажимної і натяжної дії міни. Виявити ці міни дуже складно, кажуть фахівці, і цей фронт належить саперам підрозділів Сил Підтримки ЗСУ.
Щоб пришвидчити очищення нашої країни від вихунебезпечних речовин та убезпечити саперів під час виконяння завдань, компанія “Київстар”, благодійний фонд "Повернись Живим" та 1+1 Медіа відкрили збір коштів на базове обладнання для саперних груп. Проєкт "Нам тут Жити" має на меті зібрати 175 мільйонів гривень для забезпечення інженерно-саперних груп у складі сил підтримки ЗСУ.
Досвідченому вибухотехніку Олександру - 50 років. Він працював у складі миротворчої місії в Афганістані, а нині розміновує українську землю від російської вибухівки.
“Сапер виконує завдання в дуже великому об’ємі не тільки в другому ешелоні оборони, а перед краєм позицій, це небезпечно, бо в будь-який час може бути обстріляний”, - розповідає він.
Олександр із позивним “Агроном” пішов добровольцем у військо, пропрацювавши десять років ландшафтним дизайнером, після початку повномасштабної агресії Росії проти України. Він простояв у місцевій самообороні місяць у Баштанському районі, але там йому не вистачило автомату і його відправили додому. Однак він прибув до Дніпра, де став частиної 128 бригади ТрО, ставши водієм саперного відділення. Військовослужбовець багато вчився після рішення стати сапером з британцями, канадійцями, литовцями і поляками. Практика здобувалась на фронті. Загалом навчання тривало три місяці. Загалом, як каже Олександр, навчання важке, оскільки дуже багато інформації щодо вибухівки і її видів.
Чоловік радить відповідально вчитися, а не просто слухати лекції. Як приклад наводить привезені з Сирії міни виробництва Ірану. Він каже, що під час навчання про них ніхто не розповідав, а міна фугасної дії відриває одразу ступню.
Він вчить саперній справі курсантів. Демонструє три основі інструменти сапера – металошукач, металевий цуп та індикатор розтяжок, але основне, каже, це навички сапера. Вміння визначити тип вибухівки та ухвалити правильне рішення на місці.
Інструктор Віталій Кривак допомагає відточити дії курсантів до автоматизма. Він розповідає, що у випадку знищення сапер повинен поставити вибухівку вагою 400 грам і з безпечної відстані здетонувати цей вибуховий предмет.
Чоловік працював на Київщині після деокупації, де росіяни заміновували абсолютно все.
“Це можуть бути пральні машини, мікрохвильовки, іграшки, унітази, в тому числі. На злив, в приватному будинку реально було виявити, бо зробили досить кустарно, але такий випадок був”, - поділився спогадами чоловік.
Під час втечі загарбники вибухівку маскували у предметах, які можуть лежати під ногами, вибухівка здетонує на дотик чи відкриття. У навчальному центрі ціла колекція таких речей. Наприклад, гаманець, пачка від сигарет або чайник. Кожен з цих предметів може бути начинений вибухівкою, осколковими предметами.
Віталій Кривак розповідає, що сапер повинен бути спокійний, тому що робота виважена і йому подобається за рахунок інтелектуальної складової. Сапер, як мисливець повинен продумати свої дії, обхитрити противника і успішно знищити без шкоди для себе
Окрім металошукачів у саперних розрахунках має бути спеціальний костюм, який вбереже у разі детонації. Він добре захищає саперу голову, обличчя, руки, тулуб за рахунок кевларових вставок. Єдині не захищені руки сапера, бо вони основний інструмент при поводженні з вибухонебезпечним предметом
“Обладнання, як завжди, не вистачає. Виходить з ладу те, що може бути від щупа до металошукача. Бажано, щоб були дрони, перед тим як ми перевіряємо місцевість. Нам слід провести розвідку. Набрати максимум інформації про місцевість”, - додав Олександр “Агроном”.
Розмінування нині триває на усіх деокупованих територіях. До звільнених сіл Чернігівщини, Харківщини, Херсонщини, Запоріжжя повертатись небезпечно, поки хати, городи та лісосмуги не обстежать саперні групи.