Велика карта скарбів. Науковці розробили нову систему прогнозування родовищ рідкісноземельних металів

Науковці створили нову глобальну карту, яка демонструє розташування незвичайних вулканічних порід, безпосередньо пов’язаних із рідкісноземельними елементами. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, виявило вражаючий зв’язок цих покладів із найдавнішими та найтовстішими частинами континентів.

Провідні автори проєкту, доктор Емілі Боуман та професор Саллі Гібсон, яка наразі керує масштабним профільним дослідженням вартістю 1 мільйон фунтів стерлінгів, наголошують, що ця праця дозволить прогнозувати місця формування цінних металів. Це критично важливо для країн, які прагнуть знайти внутрішні джерела постачання та зменшити залежність від імпорту з Китаю. Для створення карти Боуман зібрала хімічну інформацію з приблизно 9000 зразків магматичних порід з усього світу, збагачених розчиненим вуглекислим газом, який підвищує ймовірність концентрації рідкісноземельних елементів.

Щоб розгадати таємницю вибіркового розташування родовищ, геологи об'єднали хімічну базу даних із детальними сейсмічними зображеннями надр планети.

Геофізик професор Сергій Лебедєв пояснив, що за допомогою сейсмічних хвиль від землетрусів команді вдалося створити наскрізне сканування структури літосфери — жорсткої зовнішньої оболонки Землі. З’ясувалося, що породи з відповідним хімічним складом зустрічаються переважно вздовж крутих країв найтовстішої та найдавнішої літосфери.

За висновками вчених, саме значна товщина літосфери підтримує високий тиск і відносно низьку температуру в мантійних породах на великій глибині, обмежуючи ступінь їхнього плавлення. За таких умов утворюється невелика кількість магми, яка блокується під літосферою, повільно холоне й перетворюється на багаті на вуглець породи.

Подальші геологічні процеси частково розплавляють їх знову, що з часом призводить до ще більшої концентрації металів та формування економічно вигідних родовищ. Тепер команда планує розширити дослідження на структури, старіші за 200 мільйонів років, щоб охопити найбільші світові поклади.