Вчені здійснили прорив у розшифруванні давньої писемності

Дослідники з Кельнського університету у Німеччині досягли прориву у розшифруванні писемності Кушанської імперії, що існувала у Центральній Азії.

Науковці Свеня Бонманн, Якоб Хальфманн та Наталі Коробзов ретельно вивчали фотографії написів у печерах, ієрогліфи на мисках та глиняних горщиках, пише Arkeonews.

1 березня 2023 року команда представила своє часткове розшифрування. Розшифрували приблизно 60% ієрогліфів, і вони працюють над розгадкою інших.

Кушанську писемність використовували у різних частинах Центральної Азії між 200 роком до н. е. та 700 роком н. е. Вона пов'язана як із ранніми кочовими народами євразійських степів, так і з династією правителів Кушанів.

Короткі кушанські написи знаходять у Таджикистані, Афганістані та Узбекистані. Французькі археологи виявили довгий тримовний напис у 1960-х роках у Дашт-і-Навурі, Афганістан. Він дає цінне уявлення про склад писемності.

2022 року на скелі в ущелині Алмосі на північному заході Таджикистану виявили короткий двомовний напис. Він дублював кушанський напис уже розшифрованою бактрійською мовою.

Команда Кельнського університету у співпраці з таджицьким археологом доктором Бобомулло Бобомуллоєвим досягла часткового розшифрування.

Проривним моментом стало імені правителя Вема Тахту, яке з'явилося в обох бактрійських паралельних текстах, а також титулу "Цар царів", знайденого у кушанському тексті.

На думку дослідницької групи, розшифрована кушанська писемність записує зовсім невідому середньоіранську мову.