Вчені з’ясували, що прогнало вікінгів із Гренландії

Аж до середини XV століття у Гренландії, нині покритій льодом та снігом, жили європейські поселенці. І тепер вчені назвали головного винуватця того, що врешті-решт вікінги залишили північний острів: ним стало море.

Наприкінці X століття ісландські вікінги стали першими європейцями, що висадилися в Північній Америці, а саме на південно-західному узбережжі Гренландії. Вони заснували три великі поселення і протягом майже 500 років розводили худобу на зелених берегах острова, ловили рибу та полювали на морського звіра у прибережних водах.

Однак до середини XV століття всі європейські поселення в Гренландії загадково спорожніли. Довгий час вчені не могли визначити точну причину події: серед найімовірніших версій називали соціальні хвилювання, економічні потрясіння, політичні проблеми та зміни довкілля.

Тепер дослідники з Гарвардського університету (США) вважають, що знайшли розгадку цієї історичної таємниці: вікінгів прогнало море, яке відігравало ключову роль у місцевій економіці. Справа в тому, що результат європейців з Гренландії збігся з настанням малого льодовикового періоду, і хоча зазвичай похолодання призводить до зниження рівня моря, у Гренландії безліч факторів у сукупності мали протилежний ефект. Робота опублікована в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Вивчивши геоморфологічні та палеокліматичні дані, а також змоделювавши зростання гренландського льодовикового щита, вчені виявили, що осідання суші та підйом рівня моря спровокували часті повені на території гренландських поселень. Усього за 500 років, які вікінги прожили на північному острові, рівень моря виріс більш ніж на три метри, що у два-шість разів перевищує швидкість підйому рівня моря у XX столітті.

Таким чином, не похолодання чи соціальні проблеми вигнали вікінгів із давно освоєних поселень: саме море підступило до їхніх порогів, затопивши пасовища та наситивши землю сіллю, що зробило її неродючою. У результаті останні європейці Гренландії спочатку перейшли на більш «морську» дієту, але потім, не впоравшись із труднощами, остаточно зникли.