Вчені визначили, чим пахла Римська імперія
Вчені проаналізували залишки ароматизованої мазі з невеликої судини в Кармоні, Севілья, Іспанія.
Дві тисячі років тому в римському місті Кармо (сьогоднішня Кармона), у провінції Севілья, хтось помістив посудину з маззю у поховальну урну. Через двадцять століть члени дослідницької групи FQM346 з Університету Кордови під керівництвом професора органічної хімії Хосе Рафаеля Руїса Арребола хімічно описали компоненти духів, датованих I століттям нашої ери.
Так вчені дозволили світові «відчути запах» загиблої Римської імперії.
Результати дослідження опубліковані у журналі Heritage.
Залишки парфумів, виявлені у 2019 році під час археологічних розкопок у мавзолеї, знайденому при будівництві будинку на вулиці Севілья, збереглися, затвердівши, усередині вирізаної з кварцу посудини, яка була ідеально запечатана. За словами вчених, це була колективна гробниця. Можливо, вона належала багатій сім’ї, в якій, окрім численних предметів, пов’язаних із похоронними ритуалами (приношення та посаг), були похоронні урни шести дорослих людей — трьох жінок та трьох чоловіків.
В одну з урн, зроблену зі скла, поверх кремованих скелетних останків померлої (у даному випадку жінки 30-40 років) хтось поклав тканинний мішок (його залишки теж збереглися). У ньому знаходилися три бурштинові намистини та маленька фляжка з гірського кришталю (гіалінового кварцу), вирізана у формі амфори. У ній була мазь.
Раніше парфумерні контейнери виготовляли із видувного скла. Вчені рідко знаходять екземпляри цього матеріалу. Їх характеристики, складне різьблення та твердість зробили їх дуже цінними та надзвичайно дорогими. Крім унікальності судини, дослідників вразило, що вона була ідеально запечатана, а всередині збереглися тверді залишки духів.
Руїс Арребола підкреслює, що використання доломіту (різновид вуглецю) як пробки та бітуму для його герметизації, стало ключем до чудової безпеки виробу та його вмісту.
Щоб встановити, з чого зроблено парфуми, вчені використовували різні методи, зокрема рентгенівську дифракцію та газову хроматографію у поєднанні з мас-спектрометрією. Дослідники ідентифікували два компоненти: основу, яка зберігала аромати, і саму есенцію. В даному випадку, основою була олія, можливо, оливкова.
Згідно з результатами хімічних аналізів, проведених Університетом Кордови, у Римі пахло пачулі, ефірною олією, отриманою з рослини індійського походження Pogostemon cablin, що широко використовується в сучасній парфумерії і про застосування якого за часів Римської імперії раніше не повідомлялося.
Монументальні характеристики гробниці, у якій знайшли посудину, і, перш за все, матеріал, з якого його зробили, дозволяють припустити, що це дуже цінний продукт.