Вчені створили дрон з їстівними крилами для рятувальних операцій
Їстівний дрон з крилами, зробленими з рисових коржів, винайшли, щоб допомогати під час рятувальних операцій.
Минулого тижня на конференції International Conference on Intelligent Robots and Systems у Кіото дослідники зі Швейцарського федерального технологічного інституту в Лозанні (EPFL) представили концепцію безпілотника, що може збільшити корисне навантаження їжі з 30 до 50% від своєї маси. Це досягається завдяки геніальному винаходу: крила виготовляють із рисових коржів, які містять калорійний еквівалент середнього, хоча й незбалансованого сніданку, повідомляє Spectrum.
Цей дрон має бути ефективним для доставки їжі тим, хто потребує їжі і не має можливості отримати до неї доступ будь-яким іншим способом. Очевидно, що такий безпілотник не повернуть згодом (оскільки його крила будуть з'їдені), але це невелика ціна за потенційне збереження життя людини.
Дослідники сконструювали крила цього частково їстівного безпілотника з рисових коржів або рисового печива, оскільки цей харчовий продукт подібний до спіненого поліпропілену (EPP). Піна EPP — це те, що зазвичай використовують як матеріал для крил дронів, оскільки він міцний і легкий; повітряний рис також має ці якості. Крім того, він доступний і простий для лазерного вирізання.
Першим кроком у виготовленні крила є лазерне розрізання їх на шестикутники, щоб їх було легше склеїти. Клей — це желатин, і після того, як він висохне, крило упаковують у пластик і скотч, щоб переконатися, що воно не руйнується у мокрому чи вологому середовищі. Це швидкий, простий і дешевий процес.
Розмір крила визначається не потребами польоту, а потребами у харчуванні. У цьому випадку розмах крил приблизно 700 см призводить до достатньої кількості рисових коржів і желатинового клею, щоб доставити 300 ккал, або еквівалент однієї порції сніданку, при цьому 80 г залишається для корисного навантаження вітамінів, води чи чогось подібного.
Хоча це лише прототип, напівїстівний дрон справді літає, розвиваючи швидкість до 10 м за секунду. Наступний крок — знайти спосіб зробити якомога більше цих неїстівних частин із їстівних матеріалів, а також знайти спосіб перевозити корисний вантаж (наприклад, воду) у їстівному контейнері.