Україну будуть очищати роками: як готують саперів і собак для розмінування територій
Саперні війська воюють у складі Сил Підтримки ЗСУ, працюючи тихо і не маючи права на помилку, тому що ходять завжди за сантиметр від смерті. Щодня мінно-розшукові розрахунки прочісують десятки кілометрів, аби виявити і знешкодити міни та вибухівку, яку залишили після себе окупанти. Лише за минулий тиждень українські сапери знешкодили 2500 вибухонебезпечних предметів на деокупованих територіях.
Нині через великий обсяг площ, що потребують розмінування, саперним групам вкрай не вистачає спорядження та транспорту. Саме тому компанія “Київстар” та Благодійний фонд “Повернись Живим” запустили збір коштів на обладнання та пікапи для саперних груп.
Проєкт "Нам тут Жити" має на меті зібрати 175 мільйонів гривень для забезпечення обладнанням інженерно-саперні групи у складі сил підтримки ЗСУ, зокрема, і для саперів-кінологів.
Як готують саперів і собак
В одній із військових частин на Заході України діє центр підготовки саперів. Тут до роботи готують не тільки військовослужбовців, але і собак. Одна з таких — вівчарка Козачка. Вона розуміє команди виключно німецькою. Її бездоганний нюх стане у нагоді саперам—кінологам і допомагатиме розміновувати поля. З твариною вже два роки працює кінолог розрахунку мінно-розшукових собак Максим Ананчук.
“Собака привчається до якомога більше вибухових речовин. Це може бути тротил, пластид, гіксоген тощо. Зараз ми беремо ті речовини, які використовуються в бойових діях, які є в снарядах”, — розповів він.
За словами Максима, тварини вчаться працювати на кількох напрямках: “верх” і “низ”. Верх — це вибухові речовини, що закладено в автотранспорті і приміщеннях, а низ — це земля, коли вибухові під поверхнею землі.
Кінолога готують 5,5 місяців, а собаку — 3,5 місяці. Процес навчання кінолога “з нуля” розподілено на рівні. Перший етап — це теоретичні знання, які тривають, як правило, півтора місяці. Заняття відбуваються у спеціалізованих класах, де пояснюють основи будови собаку, її навиків і як здійснюється підготовка собаки. Після цього етапу складається іспит, на якому перевіряють засвоєння теорії.
Далі буде підготовка з собакою. На цей етап закладають 3,5 місяці. За цей час собаку тестують на наявність здатності працювати і навичок, а саме, чи любить апартувальний предмет — м’ячик, який є улюбленою іграшкою. Лише після цих етапів тварину беруть на курс.
Насправді, розповідають кінологи, чотирилапі помічники не розуміють, які важливі завдання виконують. Для них це передусім гра. “Після кожної закладки, виявлення вибухової речовини ми її заохочуємо апотрувальним предметом. Вона до кінця свого життя і служби знає, що вона його шукає”, — пояснив Максим.
У собаки має бути розвинений нюх. Сапери лише вдосконалюють його і скеровують на потрібний для роботи напрямок. Також тварину вчать запам'ятовувати якомога більше запахів вибухівок. Тільки тоді буде успіх.
Загалом для підготовки тварини не потрібно багато часу, щоб навчити розрізняти запах. На це йде тиждень за умов постійного нагадування. Утім, важливо привчити і до вибухів, щоб він не боявся їх під час виконання бойових задач.
Свою чергою, досвідчені кінологи радять новобранцям не лінуватися і вчитися працювати з собакою протягом не тільки всього періоду підготовки, але й у подальшому після випуску.
Собаки на розмінуванні
Собака на прізвисько Мотя — бійчиня зі стажем, яка повернулась на ротацію до військової частини. Її друг, кінолог та наставник — Василь Гавчук, який дресирує чотирилапих 15 років. До повномасштабного вторгнення Росії він із ними шукав на кордоні наркотики. За його словами, під час пошуку наркотиків тварина думає, що шукає іграшку.
Проте війна змусила переключитись на вибухівку. Разом із Василем Мотя працювала на Київщині після того, як звідти вигнали окупантів.
Військовослужбовець переконаний, що в майбутньому у саперів буде дуже багато роботи, адже росіяни дуже сильно замінували території України.
“Прикордонники в Чорнобилі попросили, щоб ми допомогли їм перевірити підходи до високовольтних ліній. Ми працювали, не знаю з якою метою вони замінували підхід до стовпів. І було виявлено три протитанкові ТМКи”, — пригадує він досвід Моті.
Мотя перевірила десятки кілометрів і знайшла чимало протитанкових мін. Їх окупанти закладають не лише у землю, але й маскують в автіках або під уламками будинків. Мета одна — спричинити найбільшу шкоду цивільним. Знайти такі пастки можуть лише собаки, які вміють винюхувати вибухівку саме на поверхні.
“Мою собаку звати Бренд. Йому два роки і він ще молодий. Тварина спеціалізується на пошуку вибухових предметів по верху, зокрема, в автомобілях і приміщеннях”, — зазначив Руслан Ковцун, кінолог розрахунку мінно-розшукових собак.
Бренд шукав вибухівку у звільненому Херсоні. Зокрема, обстежував підвали та приміщення, де жили окупанти. Так, першою його роботою було обстеження Херсонської облдержадміністрації, де працювали ФСБшники, розташовувались катівні. Тоді у приміщеннях знаходили власноруч виготовлені міни.
Руслан додав, що райони Херсонської області дуже сильно усіяні снарядами. У населених пунктах, де відбувались військові дії, безпекова ситуація вкрай складна. “Будь-яка знайдена міна і вибуховий пристрій – це збережене життя. Ми рятуємо в майбутньому чиїсь життя”, — вважає інструктор Василь Гавчук.
За зібрані проєктом «Нам Тут Жити» кошти в цей навчальний центр Сил Підтримки для саперів волонтери та благодійники планують закупити чотири позашляховика та необхідне їм саперне обладнання.
У Силах Підтримки ЗСУ кажуть, що росіяни так щільно замінували українську землю, що обстежувати її нині сапери не встигають. Роботи з розмінування, кажуть кінологи, навіть після закінчення війни триватимуть довгі роки.