Український учений запропонував для кіберзахисту ідентифікувати користувачів мережі Інтернет

Закріплена у відповідному нормативно-правовому акті обов’язкова ідентифікація усіх користувачів мережі Інтернет могла би вирішити значну кількість проблем, пов’язаних із кіберзахистом і сферою кібербезпеки загалом.

Про це, коментуючи питання цифрової безпеки під час слухань в Комітеті ВР з питань цифрової трансформації «Національна кібербезпека та кіберзахист України, у тому числі у сфері критичної інфраструктури», зазначив доктор наук з державного управління, доцент, головний редактор наукового журналу «Вісник НАДУ», завідувач кафедри інформаційної політики та цифрових технологій Національної академії державного управління при Президентові України, Олександр Карпенко.

– Щодо практичних дій, все ж-таки, мені здається, що необхідно (хоча свого часу цьому був деякий спротив суспільства), в рамках того, що Україна наразі перебуває в стані війни з Російською Федерацією, і було б корисно, щоби ідентифікацію всіх користувачів (мережі Інтернет – Ред.) ми забезпечили через відповідний нормативно-правовий акт. Тобто, всі на сьогоднішній день користувачі мережі Інтернет – від дитини до органу влади – повинні бути ідентифіковані. Я думаю, що це вирішить дуже багато питань, пов’язаних із кіберзахистом і сферою кібербезпеки, – підкреслив Олександр Валентинович.

Головуючий на круглому столі – заступник голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко – подякував Олександру Карпенку за «різкі цитати», висловивши впевненість, що за круглим столом вчений знайде багато опонентів своєї пропозиції, та назвав ідею тотальної ідентифікації користувачів мережі «дуже соціально дискусійними».

В коментарі журналістові InternetUA  Олександр Карпенко зазначив, що ідентифікація користувачів мережі інтернет допоможе захиститися як від зовнішніх, так і від внутрішніх загроз, котрі містить «всесвітня павутина».  

– Я вважаю, що для того, щоби ми убезпечили себе як ззовні, так і всередині мережі, ми повинні знати хто стоїть, наприклад, в соціальних мережах за аккаунтом, при одержанні послуг чи зверненні до державного органу. Незважаючи на позитивні переваги, соціальні мережі в Україні стають каналом поширення неправдивої чи образливої інформації. Наприклад, зараз людина приходить у Макдональдс, заходить в Інтернет не під своїм профілем, а за допомогою фейкового аккануту та починає працювати проти конкретної особи чи органу влади (це навіть не до питання кібербезпеки, а ширше – до інформаційної безпеки), обливаючи брудом. Це безкарно. Агресор – Російська Федерація – так чинить уже давно, – зазначив завкафедрою НАДУ. – І мова в Україні ні в якому разі не йде про переслідування державою політичних опонентів чи наступ на свободу слова!

Олександр Карпенко не виключає, що ідентифікація користувачів може викликати невдоволення певної частини суспільства:

– Єдине – ми можемо наразитися в суспільстві на деякі проблеми, адже «пану Януковичу» це свого часу коштувало дуже дорого… Але зараз в країні іде війна. На території України дуже багато знаходиться, будемо казати чесно, російських інформаційних диверсантів, яких ми повинні відстежувати. Саме для того, щоби відокремити наших громадян, іноземців, будь-яких чесних та публічних користувачів Інтернету, я і запропонував увести таку ідентифікацію.

Доктор наук з державного управління в коментарі нашому журналістові описав орієнтовний механізм такої ідентифікації:

– Наприклад, Ви приходите в місце загального користування і Вам потрібно отримати доступ до Інтернету, – Ви показуєте документ, що засвідчує Вашу особу і працюєте, або ж ідентифікується самостійно, використовуючи наявні засоби цифрової гігієни. Сам механізм фіксації ще потрібно проробити. Інституцію, організацію (яка б займалася відповідним контролем – Ред.) потрібно теж визначити. Якщо Ви щось кажете публічно як журналіст чи як посадова особа, то Ви несете за це відповідальність. Те ж саме пропонується зробити і в мережі Інтернет.

Автор понад двохсот праць наукового та навчально-методичного характеру в галузі державного управління, педагогіки, психології, культурології та соціальних комунікацій зазначає: наразі вітчизняне законодавство дуже слабке у цьому питанні.

– У будь-якої публічної особи є прихильники і ті, хто буде дискредитувати її. На кафедрі інформаційної політики і цифрових технологій Національної академії державного управління при Президентові України в рамках наукових досліджень ми ґрунтовно займаємось питаннями цифрових трансформацій, цифрової безпеки, проводимо аналіз нормативно-правового забезпечення, напрацьовуємо відповідні рекомендації для нашого законодавця, – пояснює Олександр Карпенко.  

Є й певні пропозиції та напрацювання щодо зазначеного питання, пояснює учений, але поки що до законодавців вони не надходили. Як зазначив Олександр Валентинович – резонансне питання необхідності обов'язкової ідентифікації користувачів інтернет-мережі потребує подальшого наукового обговорення в рамках окремого комунікативного заходу, який у наступному році буде проведено в НАДУ.