Українські удари по «Яндексу» спровокували хаос у Росії — FT

Українські атаки на дата-центри російського «Яндекса» спричинили хаос у ключових сферах повсякденного життя РФ, порушивши роботу сервісів — від електронної пошти та додатків для виклику таксі до сайтів знайомств і навіть електронних брелоків для входу в московські багатоквартирні будинки.

За останній тиждень Україна завдала серйозних пошкоджень трьом із шести центрів обробки даних «Яндекса», спричинивши хаос у країні, чия технологічна екосистема зосереджена навколо однієї величезної компанії, пов’язаної з державою. Як пише The Financial Times, запущений у 1997 році як пошукова система, «Яндекс» став російським аналогом Google, Uber, Amazon та OpenAI, об’єднаних в одне ціле. У підсумку тисячі підприємств залежать від його інфраструктури, а це означає, що удари зачепили не лише сервіси «Яндекса», а й безліч компаній, які не мають до нього жодного стосунку. Ці збої сталися після хвилі ударів по російських нафтопереробних заводах, що змусило мільйони росіян годинами стояти в чергах на заправках. 

У Києві заявили, що ці атаки стали відповіддю на удари Москви по українських дата-центрах. Однак для Росії наслідки виявилися набагато серйознішими, викривши вразливі місця, створені довгостроковою політикою Кремля щодо централізації та контролю над ІТ-сектором. Так, у 2024 році «Яндекс» примусово продали інвесторам, пов’язаним із лідером РФ Владіміром Путіним. 

«Росія стала жертвою власної політики… це спричинило найгірший із можливих сценаріїв», — вказала наукова співробітниця німецької Ради з міжнародних відносин Олена Єпіфанова.

Росіяни зіткнулися з труднощами при спробах отримати доступ до своїх електронних листів у «Яндексі», відкрити робочі файли або замовити таксі. У деяких містах з табло на автобусних зупинках зникли розклади руху. А мешканці багатьох московських багатоквартирних будинків не змогли потрапити у двори, оскільки шлагбауми обслуговувала єдина компанія, яка залежала від інфраструктури «Яндекса». Користувачі «Яндекс.Пей» виявили, що залишки на їхніх рахунках зникли. «Яндекс» запевняв, що «гроші в безпеці». Тим часом сотні вебсайтів працювали з перебоями, зокрема головний російський додаток для знайомств «Твінбі» та аналог «Макдональдса» — «Вкусно и точка». 

Видання вказує, що уся екосистема «Яндекса» спиралася на шість центрів обробки даних, два з яких були повністю виведені з ладу внаслідок атак, а в третьому вийшли з ладу кілька модулів. Компанія досі не повідомила, скільки часу займе ремонт. Водночас наближений до керівництва компанії співрозмовник зазначив, що вони сподіваються «швидко» відновити «функціональність», але не назвав конкретних термінів. Він сказав, що повернення до «повної потужності» займе кілька місяців. 

Про серйозність ситуації свідчить те, що у вівторок глава Міністерства цифрових технологій Росії заявив, що влада «захищатиме ці об’єкти». Нещодавно Путін поклав відповідальність за захист від дронів на самі підприємства, закликавши їх не звертатися за державною підтримкою. 

Перебої в роботі «Яндекса» торкнулись і сусідніх країн: у Казахстані, Узбекистані та Білорусі спостерігалися збої в роботі електронної пошти, сервісу «Яндекс.Пей» та вебсайтів, що використовують інфраструктуру компанії. Особливо серйозні наслідки це мало в Казахстані, де «Яндекс» контролює понад 90 відсотків ринку у двох найбільших містах.

Ще у  2014 році, після заяв Путіна про те, що інтернет є «проєктом ЦРУ», в якому «усе проходить через сервери в США», Росія змусила свої компанії зберігати всі персональні дані своїх клієнтів на території країни. «Яндекс» став головним гравцем і врешті-решт у 2024 році був придбаний консорціумом, тісно пов’язаним із президентом.

Водночас у ніч на 14 жовтня українські безпілотники атакували центр обробки даних російського «Сбербанку» у місті Балаково Саратовської області. І хоча перший заступник голови правління банку Олександр Ведяхін заявив, що всі послуги працюють штатно, у Москві, Петербурзі та низці регіонів різко зросла кількість користувачів, які скаржаться на збої в роботі сервісів «Сбербанку». Користувачі скаржились на неробочий онлайн-банкінг, зупинку оплат та неробочий сайт. 

Збої також фіксували в роботі інших сайтів і сервісів - Mail.ru, Контур, Ozon, Мегафон, ВКонтакте, а також у провайдера Скайнет Санкт-Петербург.