Українські ІТ-підприємці розповіли, як пережили два роки війни з Росією
Коли Дмитро Суслов гуляв із собакою 24 лютого 2022 року, незадовго до п’ятої ранку, він помітив перші ракетні удари над головою, що ознаменувало початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його серце калатало від страху, коли він зв’язався з родиною та друзями, щоб дізнатися про їхнє місцезнаходження. З того дня «безперервні вибухи, сирени повітряної тривоги, звуки ракет, що летять над містом, стрілянина великокаліберної зброї, свист мін і жахливі новини» стали частиною повсякденного життя технологічного підприємця. Однак, покинути дім і сім’ю ніколи не було можливості – і це залишається так, незважаючи на нинішню ескалацію війни. Про це йдеться у спецрепортажі Al-Jazeera, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
Протягом 10 років до початку війни, Суслов продавав українським підприємствам програмне забезпечення від російської фірми. Рішення більше не співпрацювати з цією компанією було ухвалено миттєво, оскільки ці продукти раптово почали асоціюватися з країною-агресором.
«Це було рішення, засноване на цінностях, і я ухвалив його без вагань», — заявив він.
Враховуючи його досвід у технологічній галузі та освіту рівня MBA, Суслов розглядав свої професійні варіанти.
«Я не думаю, що прагнув стати підприємцем, але, враховуючи обставини, занурився [у створення бізнесу] разом із новими діловими партнерами», — сказав Суслов, маючи на увазі процес, який привів до створення Uspacy – розробника корпоративної digital workspace, заснованого Спартаком Поліщуком, Володимиром Пімаховим і Кирилом Мельничуком у рік початку війни.
Такі компанії, як Uspacy, Grammarly і MacPaw, є частиною процвітаючого технологічного сектору, який був джерелом найбільших доходів з експорту послуг в Україні у 2023 році, згідно з дослідженням, проведеним Львівським ІТ Кластером та Агентством США з міжнародного розвитку ( USAID).
Це яскрава пляма у складному економічному ландшафті: за словами міністра економіки України Юлії Свириденко, загальна вартість експорту країни у 2023 році впала на 18,7% порівняно із 2022 роком, що є найнижчим показником за десятиліття.
Uspacy скористався підтримкою українського уряду через податкові пільги, зв’язки з Українським фондом стартапів та міжнародне поширення через програму USAID. Компанія також винайшла нові методи роботи, але складнощі війни можуть взяти своє.
«У мене зникло світло та інтернет, деякий час не працював мобільний зв’язок. Більшість співробітників на момент нападу ховалися у бомбосховищах або трималися подалі від вікон між двома стінами. Звичайно, в таких умовах працювати було неможливо. Але як тільки ми почули, що сигнал про повітряну атаку припинився, і провели перекличку, щоб переконатися, що з усіма все гаразд, ми негайно повернулися до виконання завдань», – згадує Суслов.
У той час як засновники технологічних компаній, такі як Суслов, вирішили залишитися і пережити неспокійні часи, галузь також зазнала значного рівня міграції. Кількість українських технічних експертів, які живуть за кордоном, зросла на 20% і у 2023 році досягла 65 000 фахівців, згідно з дослідженням Львівського ІТ Кластеру.
Навігаційна невизначеність
Вікторія Репа, генеральна директорка і засновниця оздоровчого стартапу BetterMe, втекла після того, як прокинулася від вибухів у своїй київській квартирі в день початку війни.
«Рішення виїхати було пов’язане з невпевненістю щодо завтрашнього дня та найближчого майбутнього», — пояснює Репа.
Незважаючи на те, що вона занурилася в амбівалентність і страх і вдруге пройшла через пов’язане з війною потрясіння – Репа була студенткою Донецького університету, коли у 2014 році почалося вторгнення на Донбас – вона намагалася захистити свій зростаючий бізнес і понад 500 співробітників, 80% яких залишилися в Україні.
«Я впоралась зі складними моментами, визначивши місію та рухаючись вперед. Я зрозуміла, що бізнес важливий для підтримки економічного кордону, і він потрібен Україні як ніколи», – запевняє Репа.
Це передбачало інвестиції у такі предмети, як генератори, батареї та Інтернет від Starlink, щоб компанія продовжувала працювати.
«Не було жодних гарантій, що атаки на інфраструктуру не вплинуть на здатність вести бізнес: електрика, Інтернет, вода та газ — усі вони вразливі до атак», — зазначає Репа.
Інші проблеми включають введення екстрених заходів для переміщення членів команди у безпечніші місця разом із технічним обладнанням, а також забезпечення стабільного обслуговування 150 мільйонів користувачів фірми по всьому світу.
Але керувати бізнесом у умовах війни далеко не просто, і окремий епізод перед демонстрацією продукту BetterMe на бізнес-конференції ілюструє боротьбу, що триває.
Забезпечення безперервності бізнесу
Менталітет українських підприємців полягає не лише у справі, але й у стратегічному плануванні майбутнього. Для Олега Панченка, засновника агентства з розробки програмного забезпечення FreySoft, переїзд до Польщі після короткого перебування у Великій Британії був не лише заходом особистої безпеки, але й заходом для безперервності бізнесу.
«Ми не могли запропонувати українських розробників для нових проектів – компанії сказали, що були б раді працювати з ними, якби вони були в іншому місці Європейського Союзу, але не ризикували б, якби [підрядники] були в Україні», – пояснює Панченко.
Ця зміна призвела до поступового процесу глобалізації FreySoft, який у 2022 році був повністю українським. Тепер половина з 80 співробітників компанії походять з інших країн, і Панченко диверсифікував свої підприємства за допомогою MakeDeal – інструменту підвищення продуктивності кадрів і служби найму, що підтримується штучним інтелектом.
Незважаючи на те, що Панченко та його сім’я були змушені покинути рідну країну, вони вирішили не розглядати життя у Варшаві як проміжний етап.
«Ми живемо зараз, а не відкладаємо життя на майбутнє, і я сподіваюся, що ті, хто залишив нашу країну та живе за кордоном, також приймуть своє нинішнє життя. З тих пір, як я поїхав, для мене особисто і в Україні багато чого змінилося. Я був би радий повернутися у свій будинок, як тільки це буде можливо, але поки що я не бачу жодних варіантів з цього приводу», – зазначає Панченко.
Відбудова України
Незважаючи на різні підходи до життя та бізнесу та унікальні виклики, українські підприємці сходяться у тому, що їх чекає попереду. Для Репи з BetterMe повернення до Києва після закінчення війни є пріоритетом.
«Технологічний сектор стане основою для відновлення України», – каже вона.
Для Панченка з FreySoft у секторі тривають зміни: багато підприємств, зокрема і його власне, переходять від надання технологічних послуг до розробки продуктів.
«Ця зміна використовує наявний резерв кадрів в Україні, і я вірю, що наші продукти процвітатимуть у всьому світі», — наголошує він.
«Ініціативи уряду та неурядових організацій, зосереджені на майбутньому України та її іміджі у світі, допоможуть спрямувати технологічну сцену та її підприємців у світле майбутнє. Я щасливий, що, незважаючи на війну, Україна робить фундаментальні кроки для побудови екосистеми стартапів, про яку повинен знати світ», — резюмує Суслов.
Источник: foreignukraines.com