Україна формує нову Стратегію кібербезпеки

У Києві відбулася стратегічна дискусія «Стратегія кібербезпеки України 3.0», організована Національним координаційним центром кібербезпеки при РНБО України. Захід об’єднав представників сектору безпеки і оборони, державних органів, міжнародних партнерів, експертного середовища, академічної спільноти та українських кібербезпекових компаній для обговорення майбутнього розвитку національної системи кібербезпеки.

Під час зустрічі учасники проаналізували шлях, який пройшла Україна за останнє десятиліття у сфері кіберзахисту. Секретар НКЦК Наталія Ткачук, Голова Держспецзв’язку Олександр Потій та інші учасники заходу наголосили, що українська система кібербезпеки сформувалася в умовах постійної протидії масштабним кібератакам та гібридним загрозам, отримавши унікальний практичний досвід, який сьогодні визнається на міжнародному рівні.

У центрі обговорення опинився проєкт оновленої Стратегії кібербезпеки України. Документ базується на досвіді відбиття ворожих кібероперацій під час повномасштабної війни та відображає трансформацію України з отримувача міжнародної допомоги на одного з важливих контрибуторів глобальної кібербезпеки.

Оновлена редакція Стратегії передбачає перехід до принципово нових підходів у сфері захисту державних інформаційних ресурсів та критичної інфраструктури. Ключовою зміною стане відмова від пасивного реагування на кіберінциденти на користь проактивного кіберзахисту. Нова модель робить акцент на підвищенні кіберстійкості держави, своєчасному виявленні загроз та виснаженні ресурсів противника ще до моменту реалізації атак.

Особливу увагу автори документа приділили новим викликам, які формуються внаслідок стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту. Стратегія враховує ризики використання ШІ для проведення кібератак, інформаційних операцій та автоматизованого пошуку вразливостей, що потребує розробки нових механізмів захисту та реагування.

Важливим напрямком залишається посилення кіберстійкості держави через імплементацію європейського законодавства, зокрема вимог директиви NIS2. Україна продовжує гармонізацію національного законодавства з європейськими стандартами, що є необхідною умовою для подальшої інтеграції до єдиного цифрового простору Європейського Союзу.

Окремий блок майбутньої Стратегії присвячений захисту державних реєстрів та критично важливих даних. Для забезпечення безперервності роботи цифрових сервісів навіть у разі фізичного знищення дата-центрів передбачається активний розвиток захищених хмарних технологій та впровадження моделі цифрових посольств, яка дозволить зберігати критичні державні дані за межами країни у безпечних юрисдикціях.

Обговорення Стратегії кібербезпеки України 3.0 засвідчило, що держава переходить до нового етапу розвитку національної системи кіберзахисту. В умовах війни та постійних кібератак саме кіберстійкість, проактивний захист і міжнародна співпраця стають основою безпеки цифрової держави та захисту її громадян.