У The Economist розповіли, як Китай тихо допомагає Росії обходити західні санкції та виготовляти зброю

Після посилення західних санкцій Росія почала ще більше покладатися на підтримку Китаю у війні проти України. Попри це, Пекін і надалі називає себе нейтральною стороною та запевняє, що не передає Росії летальну зброю чи готові системи озброєння.

Водночас, як пише The Economist, Китай постачає великі обсяги товарів і матеріалів подвійного призначення, які можуть використовувати як у цивільній, так і у військовій сфері. Саме завдяки китайській мікроелектроніці та напівпровідникам Росія має змогу активно виробляти високоточні ракети й дрони, якими атакує українські міста. Китай також забезпечує Росію більшістю цивільних FPV-дронів і технологіями, потрібними для їхнього використання. 

Також російські підприємства, які виробляють зброю та боєприпаси, зараз майже повністю залежать від китайських верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК), що використовуються для обробки металу. Аналітичний центр The Jamestown Foundation із Вашингтона оцінює, що зараз близько 90% усіх верстатів, які імпортує Росія, надходять саме з Китаю.

Західні посадовці також звертають увагу на залежність Росії від Китаю у постачанні нітроцелюлози — речовини, потрібної для виробництва артилерійських снарядів, ракет і танкових боєприпасів. Хоча Росія має власне виробництво на кількох заводах, цих запасів не вистачає для забезпечення військових потреб країни.

Донедавна майже половина імпорту нітроцелюлози до Росії надходила через Туреччину та різних посередників. Однак після запровадження жорстких санкцій проти пов’язаних із цими постачаннями компаній, за словами чиновників, Китай почав збільшувати продажі цієї речовини Росії через державну оборонну компанію Norinco та дві її дочірні структури. У самій компанії ці заяви публічно не коментували.

Китай тим часом продовжує стверджувати, що нітроцелюлоза є товаром подвійного призначення та потрібна, зокрема, для виробництва фарб і лаків. Водночас на базі чотирьох найбільших російських порохових заводах працюють і цивільні підприємства, через які можуть маскувати справжнє призначення цієї продукції.

Видання також зазначає, що Китай почав нарощувати постачання бавовняної пульпи та целюлози, які використовують для виробництва нітроцелюлози. Раніше Росія отримувала майже всю таку сировину з Узбекистану та Казахстану, однак санкції Євросоюзу проти окремих експортерів із цих країн, запроваджені торік і цього року, вже почали впливати на ці постачання. 

The Economist стверджує, що Китай навряд чи відмовиться від підтримки російського військового сектору. Китайські компанії заробляють на цьому значні гроші, а Росія у відповідь продає Китаю дешеві нафту й газ. При цьому версію про «подвійне призначення» товарів продовжують активно підтримувати. Навіть після завершення війни Росія, ймовірно, залишатиметься залежною від Китаю як слабший партнер.