У російських вишах почнуть масово вивчати китайську
Китайська мова включать у програми російських вишів, оскільки вона стає «однією з головних» світових мов у науці, заявив помічник президента РФ з науки та освіти Андрій Фурсенко.
За його словами, зараз уже 30% наукової літератури видається китайською мовою. «Ми хочемо залишатися в [науковому] тренді? Давайте рухатимемося. Насильства не буде, ми переконуватимемо, але при цьому ми рухатимемося в цьому напрямку, якщо ми хочемо бути конкурентоспроможними», — сказав Фурсенко.
При цьому він підкреслив, що китайська — не єдина «наукова» мова, яку варто вивчати. Водночас «треба домагатися», щоб російська «залишалася серед кількох мов науки», зазначив помічник президента.
Він також нагадав, що китайська раніше була введена як друга обов'язкова іноземна мова в Московському фізико-технічному інституті (МФТІ) і це викликало «дикий опір».
Навесні керівництво МФТІ замінило вивчення іспанської, французької та німецької мов китайською у 2023–24 навчальному році. Після масштабного протесту студентів, які готові були влаштовувати бунти, пікети та бойкоти, від цієї «своєчасної та перспективної» ініціативи було вирішено відмовитись.
У Держдумі закликали також включити китайську до обов'язкової шкільної програми. З такою пропозицією виступив член думського комітету з безпеки та протидії корупції Бійсултан Хамзаєв.
До цього вчити китайську також змусили співробітників Банку Росії. Так ЦБ сподівається налагодити професійні взаємодії своїх працівників із колегами з Пекіна. Фінансовий регулятор планує щорічно навчати китайському чотири групи слухачів по чотири-вісім осіб. Навчання до 32 осіб на рік за чисельності понад 45 тис. співробітників не виглядає масштабним, але воно матиме щорічний регулярний характер.
Водночас опитування банку «Відкриття» до Дня китайської мови 20 квітня показало, що за останні два роки частка тих, хто вважає китайську найнеобхіднішою іноземною мовою, зросла втричі — до 16%. Найбільш затребуваним він опинився у регіонах, які географічно близькі до Китаю.