У МОЗ пояснили, як розпізнати суїцидальну поведінку і допомогти людині

Про це повідомляє Міністерство охорони здоровʼя України.

Всесвітній день запобігання суїцидам щорічно відзначається 10 вересня. Ця ініціатива започаткована Всесвітньою організацією охорони здоровʼя (ВООЗ) з метою зменшення кількості суїцидів та покращення психічного здоровʼя людей. 

У повідомленні йдеться про те, що суїцид щорічно призводить до понад 700 000 смертей у всьому світі. Стрімкий ріст випадків депресії, тривожності та ізоляції, спричинений пандемією COVID-19, а в Україні – ще й і війною – зробив цю проблему актуальною.

"За даними ВООЗ, кожні 40 секунд одна людина в світі позбавляє себе життя. Водночас, за деякими дослідженнями, на кожну дорослу людину, яка помирає внаслідок самогубства, припадає понад 20 тих, хто намагається його скоїти. Це означає, що кожні 2 секунди один дорослий вчиняє спробу самогубства", - зазначають у відомстві. 

Суїцидальна поведінка часто виникає під час конфліктів, природних катастроф, актів насильства і жорстокості, а також через втрату близьких та почуття самотності.

Зокрема, показники суїцидів високі серед уразливих груп, таких як біженці та мігранти, представники спільноти LGBTI, увʼязнені. 

У МОЗ впевнені, що багатьом самогубствам можна запобігти, якщо вчасно розпізнати загрозливі думки у людини та надати їй допомогу. 

Деякі поширені ознаки в поведінці людини, що можуть свідчити про наявність суїцидальних думок:

• поява тривожності, дратівливості, прояви конфліктної поведінки, злоби;
• відстороненість, уникнення контактів з друзями та родиною;
• перепади настрою;
• поява ризикової поведінки; 
• зміни сну, брак енергії;
• відмова від їжі або переїдання;
• негативні репліки про себе;
• репліки про неможливість виходу зі складної ситуації;
• труднощі у подоланні щоденних проблем;
• втрата інтересу до власної зовнішності;
• погрози заподіяти собі шкоду або вбити себе;
• розмови про смерть або самогубство; 
• підготовка або надсилання прощальних повідомлень;
• розроблення планів покінчити зі своїм життям;
• завершення поточних справ, дарування речей, складання заповіту. 

Окрім того, на наміри вчинити самогубство можуть вказувати й інші неочевидні ознаки, такі як: удавана веселість, жарти над власними емоціями. Ознаки суїцидальних думок можуть бути як завуальованими, так і відкритими. Хтось говорить про свої наміри прямо, а хтось робить натяки. 

Якщо ви маєте підозри щодо суїцидальних думок у когось з вашого близького оточення, спробуйте відкрито з ним поговорити, не соромлячись ставити прямі питання. Зробіть намагання донести, що вам не байдуже, що ви дбаєте про цю людину і що вона – не сама. Ви не знаєте напевне, що відчуває людина, тому можете сказати: «Я не можу уявити, як тобі боляче, але я хочу спробувати зрозуміти». 

• Намагайтеся не засуджувати і не критикувати. 
• Запитайте, для чого людина живе і чому хоче померти.
• Спробуйте поговорити про людей, які їм небайдужі, які піклуються про них і яким вчинення суїциду може завдати болю.
• Уникайте розмов про далеке майбутнє, натомість допоможіть зосередитися на тому, як прожити саме цей день. 
• Заохочуйте людину шукати допомоги і просити про неї – звернутися до лікаря чи зателефонувати на «гарячу лінію» підтримки. Допоможіть знайти потрібні контакти. 
• Переконайтеся, що людина не залишається наодинці і їй не загрожує небезпека.

Якщо людина не хоче говорити, скажіть, що ви поруч і готові повернутися до розмови пізніше. Проте, якщо ви вважаєте, що є пряма загроза життю людини, ви можете діяти негайно. Надзвичайні ситуації із психічним здоров’ям слід сприймати так само серйозно, як і з фізичним.