У метеориті з Марса знайшли речовини, яких там не повинно бути

Нове дослідження показало, що марсіанський метеорит, що впав на Землю 12 років тому, містить багато різноманітних органічних сполук. Жодного з них раніше не спостерігали на Марсі.

За словами дослідників, результати допоможуть вченим більше дізнатися про придатність Червоної планети для життя і про те, чи було воно на ній у минулому.

Метеорит Тіссінт розколовся в небі над однойменним містом у Марокко 18 липня 2011 року. Уламки космічного каменю розкидало пустелею. Він сформувався на Марсі сотні мільйонів років тому. Ймовірно, його викинуло з Червоної планети внаслідок зіткнення з астероїдом, перш ніж він потрапив до гравітаційного поля Землі.

У новому дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, дослідники проаналізували фрагменти метеориту та знайшли приклади щонайменше п’яти різних типів органічних сполук.

Органічні сполуки – це молекули, які містять атоми вуглецю, пов’язані з атомами одного або інших елементів – зазвичай водню, кисню, азоту та сірки. Цих сполук дуже багато у всіх формах життя Землі. Це означає, що їхня присутність у космічних породах потенційно вказує на існування життя на інших об’єктах Сонячної системи. Однак деякі органічні сполуки можуть утворюватися і внаслідок небіологічних процесів. Тому вчені не знають, чи є такі сполуки ознакою життя на інших планетах.

Дослідження показало, що метеорит Тіссінт містить органічні сполуки магнію. Примітно, що раніше їх не виявляли в марсіанських зразках і їх там не повинно бути. Вчені вважають, що ці сполуки утворилися в умовах високого тиску та температури давньої мантії Марсу (шару під марсіанською корою). Отже, вони не є біологічними і дають ключ до розуміння того, як утворилися надра Червоної планети.

Дослідники також виявили у метеориті кілька інших сполук: аліфатичні розгалужені карбонові кислоти – сполуки, структура яких аналогічна амінокислотам, з яких складаються білки; альдегіди – сполуки, в яких вуглець має подвійний зв’язок або кілька загальних електронів з атомом кисню; олефіни або вуглеводні з одним або декількома атомами вуглецю, пов’язаними подвійним зв’язком один з одним; поліароматичні вуглеводні – складні вуглеводні, що включають декілька кільцевих структур.