У Києві показали оперу, написану за допомогою штучного інтелекту
24 вересня у столичному кінотеатрі «Київська Русь» відбулася прем’єра Phd-опери «Про що мовчить Заратустра» від формації «NOVA OPERA».
Опера створена за підтримки УКФ, її режисер - Влад Троїцький, композитори: Сергій Вілка, Андрій Мерхель, Яна Шлябанська, а також штучний інтелект. Під час прем’єри на екран кінотеатру «Київська Русь» - один з найбільших в Україні - наживо проектувалися відео з різних камер.
«В опері «Про що мовчить Заратустра» ми також використовуємо частину композиторського здобутку Ніцше. Прикро, що музична творчість Ніцше в нашій країні не до кінця досліджена та майже невідома. Можлива, наша робота заохотить когось більше дослідити тему Ніцше-композитора», - розповів після прем’єри композитор Сергій Вілка.
Він додав, що «мовчання Заратустри» має також і біографічний символізм - оскільки сам трактат про Заратустру не було дописано. Ніцше запланував шість частин, однак після його смерті вийшли друком лише чотири.
Вокалістка опери Анна Кірш розповіла, що її найглибше зачепила теза Заратустри «ви - винні».
«Цей вислів актуальний і нині, у мене ж асоціюється із хейтерськими нападками, адже досить часто особливо в соцмережах можна побачити/прочитати критику, що в своїй основі недоречна до абсурду! Також сьогодні поширеним явищем є невизнання власної провини "ми - не винні", а перекладання на інших із звинувачувальним тавром: "ви - винні", - сказала виконавиця.
Композитор Яна Шлябанська розповіла, як у текстах Ніцше шукала ідеї для своєї музики. «Наприклад, історія про «три перетворення духу» (на верблюда, лева і на дитя) стали для мене основою трьох ліній звукових текстур в опері – важких (верблюд), вільних (лев) і споглядально-ніжних (дитя). Мені було цікаво попрацювати в тандемі з Сергієм Вілкою та Андрієм Мерхелем. Ми всі - абсолютно різні за підходом та інструментарієм, але нас об'єднала ідея і спільне бачення художнього цілого. Єдність в розмаїтті», - переконана композиторка.
За словами композитора Андрія Мерхеля, кожна теза Ніцше - це закінчена музична думка, кожне слово - нота.
«Маю таку підозру, що філософ сам мислив за допомогою музики. Відомий факт - він любив писати, і хотів стати композитором. Якби ж свого часу його не розкритикували. Для мене мовчання Заратустри є аксіомою, адже цим "мовчанням" можна зобразити все те, що лишилося "по той бік" зла і добра в його творчості», - сказав Мерхель.