Топ-4 стереотипи про українських біженців у Європі, які охоче поширюють росіяни

У соціальних мережах останнім часом побільшало вигуків та історій про те, що українці нібито неосвіченні, нахабні та ледачі. Втім жодна статистика не підкріплює стереотипів про українських біженців та мігрантів, які так активно намагається просунути російська пропаганда.

Які неправдиві стереотипи про українців у Європі закріпились у свідомості людей та спростовуємо їх, пояснюючи реальний стан речей, розповідає visitukraine.today.

Водночас всі вже знають, як вміло росія спотворює факти та грає зі свідомістю людей, а тому їх намагання розсварити самих українців та викликати неприязливе ставлення європейців до громадян України подекуди має успіх. 

Стереотип 1 – заробітчани

Вживання слова “заробітчани” автоматично зводить поняття міграції лише до можливості заробітку, при чому, як правило, низькокваліфікованого та низькооплачуваного. Зазначимо, що в росії використовується саме така принизлива та дискредитуюча форма поняття міграції – “гастарбайтери”.

Так, ми не можемо заперечувати того факту, що в останні роки українці стали однією з найбільших груп мігрантів у Європі, випереджають їх кількість лише громадяни Туреччини та Марокко. І за статистикою 2021 року дозволи на перебування найчастіше видавались українцям саме на підставі працевлаштування (57,3% від усіх виданих дозволів). Для порівняння за сімейними обставинами оформлювали дозвіл лише 20% громадян України, а для отримання освіти – 2,5%.

Втім, дослідження та статистика свідчать про те, що трудові мігранти з України мають високий рівень адаптивності, а тому дуже швидко починають шукати роботу відповідно до своєї кваліфікації та навичок, що відповідно має значно вищий рівень заробітної плати. І навіть з тих українців, які були змушені виїхати у Польщу через повномасштабне вторгнення рф, третина змінила місце роботи протягом року.

Крім того, українці активно відкривають власний бізнес у Європі. Тільки у 2022 році в Польщі було зареєстровано 14 тисяч фірм з українським капіталом або власником. Через війну кількість охочих відкрити власну справу знизилась, але це й не дивно, враховуючи події.

Зазначимо також те, що, наприклад, у Польщі за останні 20 років безпрецедентно зросла кількість поляків, які готові працювати в українських компаніях та фірмах – від 20% до 60-80%. Підтверджує це дослідження, проведене варшавським Інститутом громадських справ.

Тож, усе вищесказане доводить, що поняття “заробітчани” зовсім не підходить для опису українського мігранта у Європі. Адже українці дуже адаптивні та мобільні на європейському ринку праці, і не бояться змінювати місце роботи у пошуках кращого працевлаштування з високим рівнем доходу у відповідності їх навичкам та фаху.

Стереотип 2 – ледарі

Машина російської пропаганди дуже активно працювала над просуванням цього стереотипу у 2022 році. Головний наратив полягав у тому, що економіка Європи “захлинеться” через потік українських біженців, адже буде змушена годувати та утримувати мільйони громадян України на податки європейців.

Втім і цей стереотип не виправдав себе, адже майже 80% українців, що вимушено виїхали у Європу, працевлаштувалися. Ба більше, громадяни України тільки у Польщі сплатили близько 2,5 мільярдів доларів податків, що значно перевищує обсяг коштів, який було виділено на “утримання українських біженців”.

Окремо зазначимо, що українці не просто тимчасово живуть та працюють у країнах ЄС, але й продовжують віддалено допомагати та підтримувати армії України, жертвуючи кошти у благодійні фонди та беручи безпосередню участь у волонтерській діяльності.

Стереотип 3 – неосвічені

Неправдивість даного міфу та високий рівень освіченості громадян України красномовно підтверджує наступний парадокс – за результатами дослідження, 56% українських біженців та мігрантів мають вищу або неповну вищу освіту, у той час, як загальна частка людей з вищою освітою в ЄС складає лише 33%.

Водночас успіхи українських дітей, які останні два роки вимушено навчаються в іноземних школах, також розвіюють даний стереотип. Адже абсолютна більшість викладачів відзначає, що діти з України, які приїхали через війну, дуже швидко адаптувалися та опанували мову. І підтверджується це не лише словами учителів, а й високими оцінками у школі та призовими місцями у різноманітних конкурсах.

Стереотип 4 – російськомовні українці

Неправдиве походження даного стереотипу підтверджують дані останнього перепису населення у Польщі, адже одне із питань під час опитування стосувалося мови, яку вживають громадяни при спілкуванні у побуті. Так, 85% опитаних українських мігрантів у Польщі зазначили, що спілкуються вдома саме українською мовою.

Важливо й те, що даний перепис населення проводився у 2021 році, тобто до початку повномасштабної війни з рф, а отже до того, як українці почали масово переходити на українську мову, відмовляючись від мови країни-агресора. Більш того, перепис населення показав, що українці є єдиною меншинною групою у Польщі, яка спілкується саме національною мовою вдома.

А безпосереднє вторгнення рф стало поштовхом до популяризації української культури та мови за кордоном. Сьогодні у Європі вже нікого не здивуєш культурними заходами, які покликані продемонструвати світові українське мистецтво, кухню чи інші національні здобутки. При чому іноземці активно цікавляться Україною та охоче відкривають для себе її культуру та історію.

Тож, попри активні намагання рф дискредитувати українців у Європі ми бачимо, що реальна картина абсолютно протилежна тій, що просуває росія. І як би парадоксально це не було, але безпосереднє російське вторгнення дало змогу європейцям особисто познайомитись з громадянами України на своїй території та впевнитись у тому, що українці ніколи не будуть сидіти на соціальних виплатах та нахабно користуватися гарним ставленням та щирою допомогою від країн-партнерів.