Теракт проти свободи слова. Сьогодні річниця стрілянини в редакції "Charlie Hebdo" в Парижі

7 січня 2015 року у Парижі стався один із найрезонансніших терактів у сучасній історії Франції — збройний напад на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo. Подія сколихнула не лише Францію, а й увесь світ, ставши символом атаки на свободу слова та демократичні цінності. 

Вранці того дня двоє озброєних чоловіків увірвалися до будівлі редакції Charlie Hebdo у 11-му окрузі Парижа, де саме тривала редакційна нарада. Нападники відкрили вогонь з автоматичної зброї, вбивши 12 людей та поранивши ще кількох. Серед загиблих — відомі карикатуристи й журналісти видання, зокрема Шарб (Стефан Шарбоньє), Кабю, Вольїнський, Тіньюс і Оноре, а також двоє поліцейських.

Нападники виявилися братами Саїдом і Шерифом Куаші, громадянами Франції, які заявляли про свою причетність до терористичної організації "Аль-Каїда на Аравійському півострові". Вони втекли з місця злочину, що спричинило масштабну антитерористичну операцію по всій країні. Через два дні, 9 січня, брати Куаші були ліквідовані французькими силовиками під час спецоперації на північний схід від Парижа.

Того ж дня відбувся ще один пов'язаний напад — у кошерному супермаркеті Hyper Cacher у Парижі, де загинули четверо заручників. Ці події остаточно підтвердили, що Франція стала мішенню скоординованої терористичної атаки.

Причиною нападу на Charlie Hebdo терористи називали публікацію карикатур на пророка Мухаммеда. Видання неодноразово опинялося в центрі гучних скандалів через сатиричні матеріали на релігійні та політичні теми, але редакція послідовно відстоювала право на свободу висловлювання.

Теракт викликав безпрецедентну хвилю солідарності у світі. Мільйони людей вийшли на вулиці міст Франції та інших країн з гаслом "Je suis Charlie" ("Я — Шарлі"), яке стало символом захисту свободи слова. 11 січня 2015 року в Парижі відбувся Марш єдності, у якому взяли участь понад 1,5 мільйона людей, а також десятки світових лідерів.

Після нападу Франція суттєво посилила заходи безпеки та антитерористичне законодавство. Водночас трагедія знову загострила глобальну дискусію про межі свободи слова, релігійні почуття та загрозу радикального екстремізму в Європі.

Редакція Charlie Hebdo, попри втрати, продовжила свою роботу. Перший номер журналу після теракту вийшов мільйонним накладом і став символом незламності перед терором.

Судовий вирок та "втікачка"

Хоча безпосередні виконавці були ліквідовані, у 2020 році в Парижі завершився гучний судовий процес над 14 спільниками терористів, які допомагали з логістикою та зброєю. Найсуворіший вирок — 30 років ув'язнення — заочно отримала Хаят Бумеддьєн, цивільна дружина одного з терористів. Вона втекла до Сирії за кілька днів до атак і досі вважається однією з найбільш розшукуваних жінок-терористок у світі.

Спеціальний статус "Жертва тероризму"

Після подій 2015 року Франція радикально змінила систему підтримки постраждалих. Було створено спеціальний Державний секретаріат допомоги жертвам, а статус "жертви тероризму" прирівняли до статусу "цивільної жертви війни". Це дало дітям загиблих журналістів право на державну опіку (статус "підопічних Нації"), що гарантує фінансування навчання та підтримку до повноліття.

"План Vigipirate" та армія на вулицях

Саме після нападу на Charlie Hebdo Франція ввела в дію операцію "Sentinelle". Вперше в мирний час на вулиці міст для патрулювання було виведено 10 000 військових. Відтоді присутність патрулів із автоматами біля Ейфелевої вежі, вокзалів та синагог стала повсякденною реальністю для французів, а найвищий рівень терористичної загрози оголошувався після цього неодноразово.

Подальша доля редакції

Сьогодні редакція Charlie Hebdo працює в секретному місці, яке називають "бункером". Будівля обладнана броньованими дверима, вікнами та має власну озброєну охорону. Попри те, що на утримання системи безпеки витрачаються мільйони євро щорічно, видання принципово відмовляється змінювати свою редакційну політику, щороку випускаючи номер до річниці трагедії з новими карикатурами.

Источник: ukranews.com