Тепер ДПС вирішуватиме - кому можна бути в українському інтернеті
Схоже, у Державній податковій службі вирішили, що боротися з порушеннями законодавства можна не лише перевірками, штрафами та судами, а й блокуванням інтернету. Причому питання про те, хто контролюватиме саму податкову, поки що залишається без відповіді.
Про чергову дивну ініціативу ДПС розповів народний депутат, представник телекомунікаційної галузі Олександр Федієнко.
Він отримав відповідь податкової на депутатське звернення щодо механізму ведення Реєстру адрес вебсайтів та обмеження доступу до них.
І тут починається найцікавіше.
Законодавчі зміни передбачають, що ДПС отримує повноваження самостійно моніторити інтернет, виявляти вебсайти та мобільні застосунки, через які продають підакцизні товари, а також ухвалювати рішення про необхідність обмеження доступу до таких ресурсів.
Йдеться про онлайн-продаж алкоголю, тютюнових виробів, електронних сигарет та відповідної продукції.
Спочатку запуск нових правил планувався з 1 січня 2027 року, але Законом №5013-IX строки перенесено на 1 липня 2027 року.
Саме право держави боротися з нелегальною торгівлею сумнівів не викликає. Але спосіб, у який це збираються робити, породжує дуже серйозні питання.
Хто перевірятиме правильність рішень податкової?
Уявімо ситуацію: податкова виявила порушення на певному сайті, ідентифікувала його та передала рішення про обмеження доступу.
Але що, якщо ідентифікація помилкова?
Що, якщо ресурс використовує спільну IP-адресу з десятками інших сайтів? Що, якщо блокування зачепить цілком легальні інтернет-магазини, інформаційні ресурси або інші сервіси?
Хто компенсуватиме збитки бізнесу?
Чи матиме власник ресурсу можливість оперативно оскаржити рішення до блокування?
І головне: хто відповідатиме за наслідки, якщо податкова помилиться?
Це не абстрактні юридичні питання. Інтернет давно перестав бути просто майданчиком для торгівлі. Це критична інфраструктура, на якій працюють банки, державні сервіси, підприємства, лікарні, комунікації та мільйони громадян.
Під час воєнного стану такі рішення можуть мати особливо серйозні наслідки.
За передбаченим механізмом, у період воєнного або надзвичайного стану НЦУ на підставі рішення ДПС видаватиме розпорядження про обмеження доступу до відповідних вебсайтів. Провайдери повинні будуть виконати такі розпорядження протягом трьох робочих днів.
Тобто податкова виявляє, податкова ухвалює рішення, а телекомунікаційна галузь повинна його виконувати.
А де запобіжники?
Де прозора процедура перевірки? Де незалежний контроль? Де механізм оперативного відновлення доступу до ресурсу в разі помилки?
Федієнко прямо заявляє, що у відповіді ДПС не отримав практичних відповідей на ці запитання.
І це особливо дивно на тлі того, що в Україні вже є регулятор електронних комунікацій — НКЕК, а також Національний центр оперативно-технічного управління мережами.
Тепер виникає питання не лише до податкової, а й до НКЕК та НЦУ: чи готові вони виконувати рішення іншого державного органу без належних механізмів перевірки їхньої обґрунтованості?
Боротьба з нелегальною торгівлею не повинна перетворюватися на створення ще одного механізму адміністративного контролю над інтернетом.
Держава повинна боротися з порушниками, а не створювати ризики для всієї цифрової інфраструктури країни.
Якщо податкова помилиться з нарахуванням податків, у платника є механізми оскарження. Але якщо через помилкове рішення заблокують інтернет-ресурс, наслідки можуть бути значно масштабнішими.
Федієнко обіцяє направити додаткові депутатські звернення до ДПС, НКЕК та НЦУ.
І це правильно. Тому що питання вже давно не в тому, чи потрібно контролювати нелегальну торгівлю алкоголем і тютюном.
Питання в іншому: хто контролюватиме тих, кому держава доручає вирішувати, які сайти українці зможуть відкривати, а які — ні?