Суто жіноче питання: які користь і ризики гормональної терапії під час менопаузи
Вчені-медики лікарні Жіночого коледжу та Університету Торонто в новому огляді останніх даних про діагностику та лікування симптомів менопаузи рекомендують гормональну терапію, відому як замісна гормональна терапія (ЗГТ), для лікування першої лінії у людей без факторів ризику.
За словами експертів, симптоми менопаузи можуть виникати за 10 років до останньої менструації і тривати понад 10 років, що може мати негативні наслідки для багатьох людей.
– Менопауза і перименопауза можуть бути пов’язані з неприємними симптомами і зниженням якості життя, – зазначає співавторка огляду Іліана Лега.
За її словами, менопаузальна гормональна терапія є лікуванням першої лінії за вазомоторних симптомів за відсутності протипоказань.
Медик каже, що хоча існує безліч методів лікування симптомів менопаузи, побоювання з приводу ризиків гормональної терапії та відсутність знань про її варіанти часто заважають пацієнтам отримувати лікування.
Переваги менопаузальної гормональної терапії охоплюють:
- зменшення припливів у 90% пацієнтів із помірними та тяжкими симптомами;
- поліпшення рівня ліпідів у крові та можливе зниження ризику діабету;
- менше крихких переломів стегна, хребта та інших кісток.
А щодо ризиків, то попередні дані засвідчили, що ризик раку молочної залози набагато нижчий у жінок віком 50-59 років і в тих, хто починає менопаузальну гормональну терапію в перші 10 років менопаузи.
Деякі дослідження також показують підвищений ризик ішемічного інсульту у жінок віком понад 60 років, які починають терапію через 10 років після початку менопаузи, але у жінок молодше 60 років цей ризик низький.
За словами вчених, людям із факторами ризику або тим, хто не хоче приймати менопаузальну гормональну терапію, негормональні методи лікування, такі як деякі селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інші ліки, також можуть допомогти полегшити симптоми.
Дослідники наголошують, що для клініцистів важливо запитувати про симптоми до і під час менопаузи та обговорювати лікування з пацієнтками, зважаючи на їхні особисті вподобання і потенційні фактори ризику.