Соцмережі чи відеоігри: як екрани впливають на підлітків
Що саме з цифрового дозвілля шкодить підліткам — соцмережі, відеоігри чи звичайний серфінг в інтернеті? Нові дані дають чіткіші відповіді і показують несподівані пороги ризику. Про результати дослідження Laval University написала онлайн-платформа Techno-Science: вчені проаналізували не загальний «екранний час», а окремі типи цифрової активності та їхній зв’язок із психічним благополуччям підлітків.
Підлітки та екрани: чому різні типи впливають по-різному на психічне здоров’я
Команда дослідників зосередилася на п’яти видах рекреаційного використання екранів: соціальні мережі, відеоігри, телебачення та стримінгові платформи, месенджери і перегляд інтернет-сторінок. Такий підхід став принциповим, адже, як зазначає керівниця дослідження, професорка факультету медсестринства та дослідниця Центру сталого здоров’я VITAM Анн-Марі Туркотт-Трамбле, різні типи екранів запускають різні когнітивні процеси й викликають різні реакції.
На відміну від більшості попередніх робіт, які фокусувалися на симптомах тривожності чи депресії, це дослідження аналізувало показник позитивного психічного здоров’я — flourishing. Йдеться про стан благополуччя, що включає позитивні емоції, відчуття сенсу, особистісний розвиток і якісні соціальні зв’язки.
Дослідження COMPASS: 58 тисяч підлітків і пороги екранного часу
Дані отримано в межах панканадського лонгітюдного проєкту COMPASS, який щороку проводить опитування у середніх школах. У 2024 році 58 472 підлітки з Квебеку оцінили середню тривалість щоденного використання різних типів екранів і власний рівень flourishing.
Результати показали, що вплив істотно залежить від типу цифрової активності. Для відеоігор і перегляду інтернету зниження показника flourishing фіксується вже з перших 15 хвилин використання порівняно з тими, хто не користується цими екранами.
Інша картина спостерігається для соціальних мереж, телебачення, стримінгових платформ і месенджерів. За тривалості 30–60 хвилин на день вони асоціюються з незначним підвищенням показника психічного благополуччя. Водночас цей ефект швидко досягає плато і поступово погіршується, якщо використання перевищує дві години на день.
Соціальні мережі та відеоігри: мінімальні вигоди й реальні ризики для flourishing
Дослідники застерігають від надмірно оптимістичних висновків. Зафіксовані позитивні ефекти є мінімальними й не означають відсутності негативного впливу на інші виміри здоров’я, зокрема на рівень тривожності, депресії чи показники малорухомості.
Крім того, більшість підлітків значно перевищує часові межі, в межах яких спостерігалося навіть незначне покращення flourishing. Таким чином, практичний профіль використання екранів у реальному житті часто виходить за рамки умовного «безпечного вікна».
Одне з пояснень різниці між типами екранів пов’язане із соціальним виміром. Соціальні мережі та месенджери часто використовуються для підтримки контактів із друзями, що може відображати позитивні й винагороджувальні взаємини. Водночас дослідниця наголошує на необхідності збереження живої комунікації, яка є критично важливою для розвитку соціальних навичок.
Екранний час підлітків: як гаджети витісняють сон, спорт і читання
Вплив екранів не зводиться лише до показників flourishing. Надмірний екранний час підлітків поступово витісняє діяльності, критично важливі для розвитку — читання, фізичну активність і повноцінний сон. Саме це перерозподілення часу дослідники розглядають як один із ключових механізмів довгострокових ризиків для психічного та фізичного здоров’я.
У цьому контексті питання полягає не тільки в тому, які саме екрани використовуються, а й у тривалості та структурі цифрової активності. Серед практичних стратегій — встановлення часових лімітів за допомогою застосунків, відмова від екранів у спальні та свідоме планування часу без гаджетів. Йдеться не про повну відмову від цифрового середовища, а про контроль порогів використання, після яких навіть мінімальні позитивні ефекти зникають.
Таким чином, головний висновок дослідження — необхідність розрізняти типи екранів і оцінювати їхній вплив не лише через призму тривожності чи депресії, а й через ширший показник психічного благополуччя — flourishing.
Вплив екранів на підлітків: що це означає для батьків і освітян
Дискусія про шкоду екранів для підлітків стає більш нюансованою. Не всі цифрові активності однаково впливають на психічне здоров’я, а ефект залежить від типу контенту й тривалості використання. Водночас навіть помірні вигоди швидко нівелюються при перевищенні двогодинного порогу.
Ключове питання для батьків, освітян і політик — не заборона екранів як таких, а управління структурою та тривалістю їх використання. Саме баланс між цифровою взаємодією та офлайн-активностями визначає, чи стане екран ресурсом розвитку, чи фактором ризику для ментального благополуччя підлітків.
Источник: speka.ua