Шахраї заговорили голосами рідних: як українців виманюють гроші з карток
Шахраї дедалі частіше використовують штучний інтелект, щоб зробити старі схеми обману значно переконливішими. Вони клонують голоси знайомих людей, створюють фальшиві відео з відомими особами, маскуються під банки та навіть змушують жертв самостійно передавати дані карток.
Про це пише РБК-Україна.
За даними видання, у 2026 році зловмисники активно застосовують ШІ для створення аудіо та відео, автоматизації листування й роботи фальшивих чат-ботів. Через це звичайні шахрайські схеми стали складнішими для розпізнавання.
Масштаб проблеми видно зі статистики Національного банку. У 2025 році кількість незаконних операцій із платіжними картками скоротилася на 5% — до 256 тисяч, але загальна сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд грн.
Середня сума однієї шахрайської операції при цьому збільшилася на 30% — до 5 536 грн. Тобто атак стало трохи менше, але кожна успішна схема приносить шахраям більше грошей.
Одна з найнебезпечніших схем — клонування голосу близької людини. Шахраї можуть зламати акаунт, взяти відкриті записи з соцмереж і за допомогою нейромереж створити повідомлення, яке звучить майже як справжній голос власника.
Після цього його контактам надсилають прохання терміново переказати гроші. Через знайомий тембр голосу людина може навіть не запідозрити обман.
Ще одна поширена схема — дзвінок від нібито працівника банку, мобільного оператора або НБУ. Жертву переконують перейти за посиланням, встановити сторонню програму або переказати кошти на так званий безпечний рахунок.
У результаті людина або сама віддає гроші, або дозволяє зловмисникам отримати віддалений доступ до банківського застосунку через шкідливе програмне забезпечення.
У ПриватБанку також звертають увагу на NFC Relay-атаки. За такою схемою людину просять встановити сторонній файл, а потім прикласти фізичну картку до смартфона та ввести PIN-код.
Після цього шахраї можуть дистанційно використати платіжні дані для розрахунків або зняття готівки в банкоматі.
Не зникають і псевдоінвестиції. Зловмисники створюють сайти, схожі на справжні фінансові платформи, показують вигадані прибутки та переконують людину вкладати дедалі більше.
Для більшої довіри вони можуть використовувати згенеровані відео та зображення з відомими людьми, які нібито рекламують певну інвестицію.
Ще один популярний гачок — фальшива державна або міжнародна допомога. Людині пропонують отримати виплату, але для цього просять перейти на підроблену сторінку та ввести реквізити картки або пароль від інтернет-банкінгу.
Кіберполіція радить насторожуватися, якщо співрозмовник вимагає діяти негайно, уникає уточнювальних запитань або просить встановити сторонній файл. Якщо повідомлення нібито надійшло від знайомої людини, краще самостійно зателефонувати їй за відомим номером.
Банки не просять завантажувати файли з месенджерів або прикладати картку до смартфона «для перевірки». Програми варто встановлювати лише з офіційних магазинів App Store і Google Play.
Для перевірки підозрілих відео та зображень фахівці радять звертати увагу на неприродні тіні, викривлення облич і рук, помилки в написах та інші візуальні аномалії. Також можна скористатися зворотним пошуком зображень у Google.
Источник: enovosty.com