Шахраї видають себе за держустанови - Мін'юст попередив про нові схеми

Зловмисники дедалі активніше видають себе за державні органи: надсилають фейкові "виклики до суду", обіцяють грошову допомогу та вимагають гроші за уникнення нібито кримінальної відповідальності. Подібну тактику - штучний тиск словами "терміново" і "останній шанс" - детально описує матеріал про фішингові афери, опублікований два дні тому. Зараз шахраї додали до арсеналу фейкові повістки та імітацію правоохоронців у месенджерах. Особливу небезпеку становить пропозиція "закрити справу" за переказ коштів на особисту картку.

Про зростання кількості таких випадків, як повідомляє Міністерство юстиції України в межах Всеукраїнської інформаційної кампанії #ШахрайГудбай, зловмисники діють переважно через Telegram і Viber. Держустанови не "вирішують питань" через месенджери - це перша й головна ознака шахрайства. Офіційні сайти державних органів мають виключно домен gov.ua, а державні послуги ніколи не оплачуються на особисті банківські картки.

Мін'юст перерахував ключові правила безпеки:

• не переходити за посиланнями з підозрілих повідомлень;
• не повідомляти CVV-код, SMS-коди чи паролі;
• перевіряти домен сайту - лише gov.ua є офіційним;
• не переказувати кошти для "уникнення кримінальної відповідальності".

Якщо зловмисники підганяють словами "терміново" або "останній шанс" - це привід зупинитися і перевірити інформацію. Повідомити про шахрайство можна через сайт Кіберполіції України.

Як зупинити аферистів - що зробила Кіберполіція

Схема імітації правоохоронців та держструктур давно відома фахівцям з кібербезпеки. Шахраї вводять в оману людей, представляючись співробітниками правоохоронних органів, медичними працівниками тощо. Отримавши довіру жертви, вони вимагають гроші за "закриття справи" або передачу персональних даних.

Кіберполіція наголошує на важливості своєчасного звернення до правоохоронних органів - надання скриншотів листування, банківських виписок та іншої інформації значно допомагає у розслідуванні та формуванні доказів для суду. Серед поширених видів шахрайства залишаються недоставка товарів, фейкові дзвінки від імені банків та фішингові посилання на отримання соціальних виплат.

Поширені цифрові пастки - про що ще варто знати

Шахраї маскуються під надійні організації - банки, поліцію, компанії. Зокрема, аферисти телефонують, представляючись лікарем чи поліцейським, і повідомляють, що родич потрапив в аварію або арештований - для "вирішення проблеми" потрібні гроші. Детальний перелік шахрайських схем у телефонах та месенджерах, з якими стикаються українці, є на сайті Informator.ua.

Зловмисники постійно вдосконалюють свої методи, намагаючись обійти системи захисту, зокрема двофакторну автентифікацію. Захоплені акаунти надалі використовуються для розсилки повідомлень з проханнями про допомогу або для реклами шахрайських інвестиційних проєктів. Про те, як фахівці протидіють фейковим банківським застосункам, докладно розповідає окремий матеріал про базові правила кібергігієни.

Источник: informator.ua