Шахраї шукають власників банківських карток: як не стати фінансовим посередником злочинців

Пропозиція отримувати кілька тисяч гривень на місяць за кілька хвилин роботи на день може здаватися привабливою можливістю підробітку. Особливо коли роботодавець не вимагає досвіду, освіти чи спеціальних навичок.

Однак якщо головна умова такої роботи — надати власну банківську картку для отримання та подальшого переказування чужих грошей, ідеться про потенційно небезпечну фінансову схему.

Так шахраї вербують так званих дропів, або «грошових мулів». Це люди, чиї банківські картки та рахунки використовують для переміщення коштів, отриманих унаслідок шахрайства та інших незаконних операцій.

Людина може вважати, що просто виконує нескладну роботу за винагороду. Насправді її рахунок може стати проміжною ланкою в ланцюгу фінансових злочинів.

Хто такі дропи та навіщо вони потрібні злочинцям

Дроп — це особа, яка за винагороду передає третім особам банківську картку, реквізити рахунку або доступ до інтернет-банкінгу чи самостійно проводить фінансові операції за чужими вказівками.

Через такі рахунки можуть проходити гроші, викрадені внаслідок інтернет-шахрайства, фішингових атак, незаконного продажу товарів, торгівлі наркотиками та інших кримінальних правопорушень.

Головне завдання організаторів — приховати походження коштів, ускладнити їх відстеження та дистанціюватися від безпосереднього руху грошей. Для цього вони залучають сторонніх людей, чиї особисті банківські рахунки використовуються як транзитні.

Дропи можуть виконувати різні функції:

• отримувати перекази від невідомих осіб;

• пересилати гроші на інші банківські рахунки;

• знімати готівку та передавати її посередникам;

• відкривати нові рахунки на власне ім’я;

• передавати банківські картки та доступ до мобільного банкінгу;

• отримувати винагороду за кожну операцію або за певний період співпраці.

У деяких випадках людина навіть не бере безпосередньої участі в переказах. Вона лише передає картку або доступ до рахунку, після чого фінансовими операціями займаються інші особи.

Чому дропінг може призвести до кримінальної відповідальності

Одна з найпоширеніших помилок — переконання, що відповідатимуть виключно організатори шахрайської схеми, а власник картки залишиться осторонь.

Однак банківські рахунки оформлені на конкретних людей. Саме тому під час розслідування правоохоронці можуть встановлювати власників рахунків, одержувачів коштів, учасників переказів та осіб, які знімали готівку.

Важливо розуміти: сам факт надходження підозрілого переказу або володіння банківською карткою не означає автоматичної кримінальної відповідальності. Для кваліфікації дій необхідно встановити конкретні обставини, зокрема роль людини, її обізнаність, умисел та характер проведених операцій.

Залежно від обставин справи можуть застосовуватися положення Кримінального кодексу України:

• Стаття 190 — шахрайство. Передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

• Стаття 209 — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Стосується, зокрема, фінансових операцій із незаконно отриманими коштами, якщо особа знала або повинна була знати про їхнє злочинне походження.

Конкретна кваліфікація залежить від доказів і встановлених обставин. Санкції за відповідними частинами статей можуть передбачати штрафи, обмеження або позбавлення волі та конфіскацію майна.

Окрім цього, банк може обмежити проведення операцій, заблокувати картку або рахунок, запросити пояснення та документи щодо походження коштів. Це може створити серйозні труднощі навіть тоді, коли людина вважає себе лише випадковим посередником.

Кого найчастіше намагаються залучити до схем

Вербувальники шукають людей, яким потрібен додатковий заробіток і які можуть недооцінювати ризики фінансових операцій.

Серед потенційних груп ризику:

• студенти та учні;

• молодь, зокрема неповнолітні;

• внутрішньо переміщені особи;

• безробітні;

• люди без стабільного доходу;

• громадяни, які шукають дистанційну роботу;

• люди, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Для залучення використовують оголошення про «роботу без досвіду», «пасивний дохід», «підробіток для студентів» або «допомогу міжнародним платіжним системам».

Завдання вербувальника — переконати людину, що вона не робить нічого незаконного, а лише надає послугу за винагороду.

Як розпізнати небезпечну пропозицію

Є кілька ознак, які повинні насторожити ще до початку співпраці.

Заробіток без реальної роботи. Від вас вимагають лише отримувати й переказувати чужі кошти.

Винагорода за мінімальні зусилля. Обіцяють кілька тисяч гривень за декілька хвилин роботи на день.

Відсутність вимог до кваліфікації. Для працевлаштування нібито достатньо мати банківську картку та смартфон.

Невідомий роботодавець. Не повідомляють назву юридичної особи, реєстраційні дані, адресу та офіційні контакти.

Спілкування лише в месенджерах. Уникають відеозв’язку, офіційного листування та перевірки особи.

Прохання передати банківські дані. Вимагають реквізити картки, PIN-код, CVV-код, паролі, SMS-коди або доступ до мобільного банкінгу.

Оренда картки чи рахунку. Пропонують щомісячну винагороду за використання вашого рахунку іншими людьми.

Тиск і поспіх. Переконують погодитися негайно, оскільки нібито залишилося лише кілька вакансій.

Жоден легальний роботодавець не повинен вимагати використання особистого банківського рахунку працівника як транзитного майданчика для переказування коштів невідомого походження.

Як шахраї маскують фінансові схеми

Зловмисники постійно змінюють методи вербування. Вони можуть представлятися працівниками міжнародних платіжних систем, інвестиційних компаній, криптовалютних платформ, рекрутингових агенцій або фінансових установ.

Для переконливості створюють підроблені сайти, сторінки в соціальних мережах, фальшиві вакансії та документи, які зовні нагадують офіційні договори.

Іноді людей залучають через знайомих. За рекомендацію друзів або родичів, які погодяться передати картки для фінансових операцій, пропонують додаткову винагороду.

Окремо варто остерігатися схем, у яких спочатку просять провести лише один невеликий переказ. Після цього можуть запропонувати більшу оплату, поступово збільшуючи обсяг операцій.

Що категорично не можна робити

Щоб не стати учасником фінансової схеми, дотримуйтеся базових правил безпеки:

1. Не передавайте банківську картку іншим людям навіть тимчасово.

2. Не повідомляйте PIN-код, CVV-код, паролі та одноразові SMS-коди.

3. Не надавайте стороннім доступ до мобільного банкінгу.

4. Не відкривайте рахунки на прохання незнайомців.

5. Не приймайте гроші від невідомих осіб для подальшого переказу третім особам.

6. Не знімайте готівку та не передавайте її незнайомцям.

7. Не погоджуйтеся на оренду банківської картки або рахунку за винагороду.

Якщо на вашу картку надійшли невідомі кошти, не переказуйте їх самостійно за реквізитами, які надає незнайомець. Зверніться до банку та дійте відповідно до його офіційних інструкцій.

Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку

Якщо ви передали картку, повідомили банківські дані або вже здійснювали підозрілі перекази, важливо не намагатися приховати обставини.

Насамперед припиніть усі операції за вказівками вербувальників. Не приймайте нових переказів, не знімайте готівку та не пересилайте гроші.

Далі:

• Зв’яжіться з банком. Повідомте про можливе використання рахунку третіми особами. За потреби заблокуйте картку та доступ до банкінгу.

• Збережіть докази. Не видаляйте листування, оголошення про роботу, номери телефонів, профілі, квитанції та історію операцій.

• Повідомте правоохоронців. Зверніться до Кіберполіції через офіційний сайт cyberpolice.gov.ua.

• Не домовляйтеся із шахраями. Не сплачуйте вигадані штрафи за припинення співпраці та не виконуйте погроз або вимог.

Якщо ви вже отримували й переказували підозрілі кошти, повідомте про це банку та правоохоронцям. За необхідності зверніться по юридичну допомогу.

Коментар правоохоронця

Наведений нижче текст є редакційним проєктом прямої мови для погодження з керівником 9-го відділу УПК у місті Києві майором поліції Ігорем Чепурем. Перед публікацією необхідно отримати підтвердження та погодження спікера.

«Ми закликаємо громадян бути особливо уважними до пропозицій швидкого заробітку в інтернеті, які передбачають використання власних банківських карток або рахунків для переказу чужих коштів.

Людина може вважати, що просто виконує нескладну роботу та отримує за це невелику винагороду. Однак насправді її банківський рахунок може використовуватися для переміщення коштів, отриманих злочинним шляхом. У такому випадку власник рахунку ризикує опинитися в центрі кримінального провадження.

Особливо важливо донести цю інформацію до молоді, студентів та людей, які перебувають у пошуку роботи. Не існує безпечного підробітку, який передбачає передачу власної банківської картки незнайомцям або переказування коштів невідомого походження.

Якщо вам надходять подібні пропозиції, не погоджуйтеся на них. Якщо ви вже передали свої банківські дані або стали учасником таких операцій, не зволікайте — зверніться до банку та правоохоронних органів. Своєчасне повідомлення може допомогти припинити злочинну діяльність і встановити причетних до неї осіб».

Не дозволяйте шахраям використовувати ваше ім’я

Дропінг — це не безпечний спосіб підробітку, а ризик стати частиною чужої злочинної схеми. Винагорода у кілька тисяч гривень не варта втрати контролю над власним рахунком, блокування банківських операцій та можливих кримінально-правових наслідків.

Банківська картка — це персональний фінансовий інструмент, а не ресурс, який можна передавати незнайомцям в обмін на обіцянку легкого заробітку.

Источник: newformat.info