Розвиток ІТ в Україні під час війни показав негативну динаміку
Попри життєстійкість, продемонстровану IT-ринком на початковому етапі повномасштабної війни, у 2023 році почали надходити невтішні сигнали щодо погіршення низки індикаторів рекрутингу, ділової активності та фінансового стану ринку інформаційних технологій. Фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк за допомогою інструменту YC.Market, підготував секторальне дослідження основних змін та нових тенденцій економічного розвитку українського IT-ринку під час воєнного стану.
Методологія дослідження
Для формування вибірки дослідження було відібрано усі діючі компанії України з ненульовим чистим доходом за 2022 рік. Для повноти та вичерпності датасет доповнено IT-компаніями з “нестандартними” КВЕДами, зокрема включено частину українських розробників, імпортерів та торговців софтом з основною спеціалізацією Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення; Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням та ін.
Що з експортом ІT?
Агресивне повномасштабне вторгнення рф зупинило невпинний ріст експорту IT-послуг. Апогею даний показник IT-активності досягнув напередодні російського вторгнення у 4 кварталі 2021 року, коли в країну було заведено 2.1 млрд доларів США. З тих пір середні обсяги експорту комп’ютерних послуг поступово спустилися до відмітки 1.7 млрд доларів, тобто рівень просадки обсягів квартальної експортної IT-виручки склав близько -20%.
І хоча частка сектору в загальному експорті товарів та послуг України за півтора роки війни зросла з 8.8% до 13.4%, наразі розгляд IT-сектору в якості локомотива нарощення експортних потужностей далекий від довоєнних оптимістичних очікувань.
Географія IT-бізнесу в Україні
Дві третіх сумарного чистого доходу, задекларованого IT-компаніями України в 2022 році було сконцентровано у столиці України - 123.7 з 184.4 млрд грн. Саме в місті Київ офіційно зареєстровано 3013 (52.4%) компаній зі сфери інформаційних технологій з відомою ненульовою виручкою, яку було згенеровано впродовж 2022-го - першого року війни.Зі значним відривом від столиці на IT-мапі України помітні такі полюси концентрації бізнесу у сфері інформаційних технологій як Львівська (10.4% доходів), Харківська (8.1%), Дніпропетровська (4.2%), Вінницька (3.4%) та Одеська області (1.7%).
Найменші суми чистих доходів від реалізації продукції в 2022 році задекларували IT-компанії регіонів із значною часткою тимчасово окупованих територій: Луганської, Донецької та Херсонської областей.
Які IT компанії стали лідерами за доходами на ринку?
На підставі ранжування 5749 IT-компаній за чистим доходом у 2022 р. було визначено топ 25 компаній-лідерів сфери інформаційних технологій. Зазначимо, що йдеться саме про ренкінг юридичних осіб на основі офіційної виручки, тому IT-бренди з сузір’ями споріднених компаній та розгалуженими мережами ФОПів отримали нижчі місця, ніж гіпотетично могли б демонструвати у випадку консолідації фінансової звітності.
На першому місці опинилась основна дочірня компанія холдингу EPAM Systems в Україні з задекларованим чистим виторгом 20 млрд грн, що на 37.5% вище показника 2021 року. На другому - GlobalLogic Ukraine (чистий дохід 11.5 млрд грн, +49%). Трійку лідерів замикає Luxoft Solutions (чистий дохід 5.9 млрд грн, +63%). Зрозуміло, що високі темпи приросту номінованої в гривні виручки впродовж першого року війни обумовлені високою часткою валютних доходів з огляду на зовнішню структуру замовлень даних глобальних компаній. Тому з поправкою на девальвацію національної валюти в 2022 році ці темпи росту вже не виглядатимуть такими гігантськими й можуть тьмяніти на фоні успіхів зростання попередніх років.
Примітно, що серед низки так званих “галер” з аутсорсинговою бізнес-моделлю глобального бізнесу, в ренкінг топ 25 потрапили й національні продуктові IT-компанії, зокрема ТОВ “Фінтех Бенд”, якому належить фінтех-проєкт Monobank, ТОВ “Мегого” з однойменним OTT-медіасервісом у сфері потокового мультимедіа чи найбільший маркетплейс України ТОВ “УАПРОМ”.
Як і де зростає кількість українських IT-ФОПів ?
Під час першого року війни найбільш швидкими темпами кількість активних IT-ФОПів зростала в Волинській, Хмельницькій, Кіровоградській, Полтавській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Високий приріст індивідуальних айті-бізнесменів на рівні 17-20% спостерігався в західних і центральних регіонах, котрі відносно менше постраждали від агресивних дій ворога.
Мінімальними темпами, але все ж зростали такі повністю чи частково тимчасово окуповані регіони прописки IT-ФОПів як АР Крим (+0.9%), Херсонська (+8.6%), Харківська (+9.5%) та Луганська (9.7%) області. Тобто кількість зареєстрованих айтішників де-юре збільшувалась навіть у захоплених ворогом регіонах, насамперед через реєстрацію бізнесу на підконтрольній Україні території внутрішньо переміщеними особами зі старою пропискою.
Для повноти висновку варто зважати на те, що суттєва частина юридично активних ІТ-ФОПів фактично припинили свою діяльність через такі фактори, як переїзд за кордон і зниження попиту на їх послуги навіть при тривалому розстроченні сплати єдиного податку за умови нульового подання звіту, що певний час не давало стимулів айтівцям визнавати факт припинення своєї бізнес-діяльності в українській юрисдикції.
Популярний меседж про безперебійний офіційний ріст кількості ФОПів попри виклики воєнного часу варто сприймати доволі скептично. Навряд чи номінальні темпи зростання даного показника коректно відображають ринкову динаміку в IT, про що свідчать негативні тренди в обсягах експорту, а також сигнали непевної ситуації з локального ринку праці.
Таким чином, за номінальним зростанням окремих індикаторів IT-сектору, в тому числі офіційної кількості ФОП чи гривневої виручки, можуть бути приховані достатньо невтішні тенденції руйнівного впливу воєнно-політичних та макроекономічних факторів на галузь, котра традиційно вважалася драйвером майбутнього успіху української економіки.
Насправді “айті-бульдозер” загальмував і пробуксовує. Це варто визнати на рівні економічної політики, ретельніше розібравшись у симптомах, системних причинах і прогнозних наслідках, щоб напрацювати шляхи виходу з пастки стагнації.