Розгублена позиція НКЕК щодо намірів Укртелекому провокує війни провайдерів
Ситуація навколо діяльності Укртелеком та бездіяльності НКЕК дедалі більше викликає запитання не лише у телеком-галузі, а й серед споживачів та органів місцевого самоврядування. Події останніх місяців створюють враження, що державний регулятор фактично став на бік великого монополіста, ігноруючи інтереси ринку, конкуренції та навіть безпеки держави в умовах війни.
«Данина за муфти»
На початку 2025–2026 років провайдери по всій країні почали масово отримувати від Укртелекому вимоги щодо додаткової оплати за розміщення технологічних муфт у кабельній каналізації електрозв’язку (ККЕ).
Йдеться про елементи мережі, які є невід’ємною частиною побудови волоконно-оптичних ліній зв’язку. Раніше їх використання входило до загальної вартості доступу до ККЕ або не виділялося як окремий платний елемент. Однак тепер Укртелеком фактично почав нав’язувати новий вид платежу, який учасники ринку називають нічим іншим як «даниною за муфти».
Оператори та профільні асоціації неодноразово наголошували, що подібні нарахування не мають чіткої нормативної основи та суперечать принципам недискримінаційного доступу до інфраструктури. Фактично провайдерам пропонують платити двічі — спочатку за користування каналізацією, а потім окремо за кожен технологічний вузол мережі.
Для невеликих та середніх операторів це означає різке збільшення витрат, особливо в умовах війни, постійних обстрілів та необхідності відновлювати мережі власним коштом.
Погрози демонтажу мереж
Ситуація стала ще більш тривожною після того, як у лютому 2026 року Укртелеком почав попереджати операторів про можливий демонтаж ліній зв’язку у разі несплати нових нарахувань.
Фактично йдеться про загрозу фізичного відключення інтернет-мереж у містах та селах України. І це — у період воєнного стану, коли стабільний зв’язок є елементом критичної інфраструктури.
Представники ринку попереджають, що подібні дії можуть поставити під загрозу:
- роботу лікарень;
- доступ органів влади до мережі;
- функціонування систем оповіщення;
- дистанційне навчання;
- роботу банківських сервісів;
- зв’язок військових та волонтерських структур.
Особливо небезпечним є те, що значна частина провайдерів забезпечує резервні канали зв’язку саме для об’єктів критичної інфраструктури. У разі масового демонтажу кабелів наслідки можуть бути значно серйознішими за звичайний комерційний конфлікт.
Насьогодні настрої персоналу провайдерів, що ледь виживають в умовах війни з росією, такі, що дехто каже:"Якщо вони почнуть вирізати наші канали - хай чекають, що хтось виріже їхні!"
И це не жарти. Ми вже проходили провайдерські війни. Наприклад - колись в Харкові Тріолан, підтриманий Кернесом, це робив! Для Тріолана це закінчилося дуже погано. І для Кернеса також.
НКЕК проігнорувала попередження ринку
Попри численні звернення операторів та галузевих асоціацій, НКЕК фактично не втрутилася в ситуацію.
Учасники ринку заявляють, що до Комісії направлялися офіційні листи із проханням:
- надати правову оцінку новим платежам;
- перевірити законність вимог Укртелекому;
- не допустити демонтажу мереж під час війни;
- захистити конкуренцію та безперервність надання електронних комунікаційних послуг.
Однак жодної жорсткої реакції з боку регулятора не відбулося. Не було публічних приписів, вимог про припинення спірних нарахувань чи заяв щодо недопустимості відключень.
Фактично НКЕК зайняла позицію мовчазного спостерігача, хоча саме вона повинна бути арбітром між учасниками ринку та гарантом рівних правил гри. Тим паче, що Закон її змушує це робити:
3. Пункт 1 частини четвертої статті 4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку" від 16 грудня 2021 року № 1971-IX із наступними змінами доповнити підпунктом "с" такого змісту:
"с) порядку регулювання та методики встановлення граничних тарифів на надання в користування кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж".
Ознаки лобізму та змови?
У професійному середовищі дедалі частіше звучать припущення, що така пасивність регулятора може свідчити про негласну підтримку інтересів Укртелекому.
Особливе обурення викликає те, що НКЕК надзвичайно активно втручається у діяльність дрібних операторів, контролює виконання ними численних вимог та просуває нові регуляторні ініціативи, але при цьому демонструє дивовижну поблажливість до дій найбільшого власника ККЕ в країні.
Критики вважають, що ситуація виглядає як класичний приклад вибіркового регулювання, коли державний орган фактично допомагає домінуючому гравцю посилювати фінансовий тиск на конкурентів.
Ризики для ринку та споживачів
Якщо практика «плати за муфти» остаточно закріпиться, це може мати далекосяжні наслідки:
- зростання тарифів на інтернет;
- витіснення дрібних провайдерів із ринку;
- посилення монополізації;
- погіршення конкуренції;
- зменшення резервування мереж під час війни.
У кінцевому підсумку постраждають звичайні українці, які вже сьогодні залежать від стабільного інтернету не менше, ніж від електроенергії чи мобільного зв’язку.
І головне питання, яке дедалі частіше ставить ринок: чому регулятор, створений для захисту балансу інтересів та розвитку конкуренції, фактично самоусунувся саме тоді, коли його втручання є критично необхідним?