Революційні донорські клітини не відкидаються організмом
Дослідники Sinai Health та Університету Торонто розробили технологію, яка одного разу може усунути необхідність імунодепресантів у пацієнтів, які перенесли трансплантацію. Імунітет часто розпізнає трансплантовані клітини як чужорідні та починає атаку. Тому його необхідно пригнічувати препаратами, тривале використання яких призводить до серйозних проблем зі здоров'ям. Шляхом генетичної модифікації донорських клітин дослідники створили трансплантати, які довго зберігалися миші без необхідності придушення імунітету. Подібна стратегія може бути застосована до людей, що зробить трансплантацію безпечнішою та доступнішою.
Імунне відторгнення - серйозна проблема в терапії донорськими клітинами. Під час цього процесу імунна система реципієнта розпізнає трансплантовані клітини як чужорідні і починає атаку, яка веде до відторгнення. Тому пацієнти, які перенесли трансплантацію і клітинну терапію, повинні приймати імунодепресанти, іноді все життя, щоб запобігти відторгнення трансплантату їх організмом. Тривале використання цих препаратів призводить до серйозних проблем зі здоров'ям, включаючи рецидивні інфекції та підвищений ризик раку. Вчені вивчають різні рішення, наприклад, створення терапевтичних клітин із власних клітин пацієнта або інкапсуляцію донорських клітин у неорганічний матеріал для захисту. Але ці методи стикаються з проблемами — високою вартістю, тривалим часом підготовки та імунною реакцією на стороннє тіло.
У новому дослідженні вчені обрали вісім ключових генів, пов'язаних з імунною функцією – Pdl1, Cd200, Cd47, H2-M3, Fasl, Serpinb9, CCl21 та Mfge8. Ці гени регулюють як імунна система реагує на загрози, включаючи чужорідні клітини. Їхня примусова надекспресія в ембріональних стовбурових клітинах миші не дозволяла імунній системі розпізнавати їх як чужорідні. Модифікація ефективно створила імунну оболонку навколо клітин після їх ін'єкції під шкіру господарів, що генетично не збігаються. Вийшли замасковані донорські клітини.
Зазвичай, незамасковані клітини відкидаються протягом 10 днів після трансплантації. Проте в експерименті приховані від імунітету клітини зберігалися понад дев'ять місяців — значно довше, враховуючи те, що миші зазвичай живуть близько двох років. Це значне досягнення, тому що раніше нікому не вдавалося зберегти донорські клітини на такий тривалий час без відторгнення в повністю функціональній імунній системі.
Ще одним важливим відкриттям стало те, що немодифіковані клітини можуть уникнути відторгнення при впровадженні в тканину, створену прихованими клітинами донорськими під поверхнею шкіри. Цей захисний ефект поширюється на клітини різних видів, що підтверджено експериментами, де клітини людини вижили всередині мишей. Це може бути корисним для міжвидових трансплантацій. Так, дослідники вивчають можливість використання органів свиней як донорські, тому що їх органи схожі на людські за розміром та функціями.
Вчені обрали вісім імуномодулюючих генів, які аналогічні людським генам, та використовували їх для модифікації клітин. Потім вони вирощували ці модифіковані клітини разом із імунними клітинами людини. Результати показали, що замасковані клітини здатні уникати руйнування імунної системи, на відміну від немодифікованих клітин. Це відкриття підтверджує, що маскування клітин може бути ефективним і для людей.
Використання прихованих клітин може використовуватися для лікування захворювань, таких як діабет, вікова дегенерація жовтої плями, артрит, хронічний біль та захворювання легень.