Рада Європи розкритикувала новий Цивільний кодекс: ризики для відкритих даних та свободи слова

Заява Голови Верховної Ради Руслан Стефанчука про нібито «загалом позитивний» висновок Ради Європи щодо проєкту нового Цивільного кодексу №15150 викликала чимало запитань. Детальне ознайомлення з документом LEX_2026_14 показує, що європейські експерти не підтримали низку ключових положень законопроєкту, а навпаки – висловили серйозні застереження.

У своєму висновку фахівці Ради Європи звернули увагу на ризики для відкритих даних, журналістських розслідувань та громадського контролю. Особливу критику викликала пропозиція дозволяти обробку значної частини цифрової інформації виключно за згодою особи. На думку експертів, такий підхід може суттєво ускладнити роботу сервісів перевірки бізнесу, антикорупційних платформ та журналістів.

Не менш суперечливою визнано ідею наділення юридичних осіб фактично таким самим правом на цифрову приватність, як і фізичних осіб. У висновку зазначено, що вимога отримувати згоду компанії на використання даних про неї для реєстрів чи розслідувань є практично нездійсненною та суперечить принципам прозорості.

Окрему увагу Рада Європи приділила так званому «праву на забуття». Експерти застерігають, що нечіткі критерії «втрати суспільного інтересу» можуть створити механізм для приховування інформації про минулі правопорушення, корпоративні зв’язки або інші суспільно важливі факти.

Також у документі наголошується на відсутності достатніх гарантій для журналістської діяльності, антикорупційних розслідувань та контролю за діяльністю публічних осіб. Європейські правники рекомендують доопрацювати законопроєкт, передбачивши винятки для суспільно важливої інформації та механізми захисту журналістів від безпідставного судового переслідування.

Фактично висновок Ради Європи став сигналом для українського парламенту: цифрові права та приватність повинні захищатися, але не ціною згортання відкритості, свободи слова та антикорупційних механізмів. Саме баланс між приватністю та суспільним інтересом має стати основою подальшого доопрацювання нового Цивільного кодексу.