Проєкт Ran II. Шведські вчені готують найрозумнішу субмарину для дослідження глибин Антарктиди

Взимку 2026/2027 року до берегів Антарктиди вирушить Ran II — підводний автономний апарат, на якого покладена місія планетарного масштабу.

Завдяки фінансовій підтримці фонду Voice of the Ocean та страховим виплатам за втрачену попередню модель, шведські вчені готують до спуску на воду значно розумнішу машину.

Новий робот отримає вдосконалений «цифровий мозок» на базі алгоритмів штучного інтелекту, що дозволить йому самостійно приймати рішення в критичних ситуаціях і знаходити вихід із підступних крижаних пасток, де немає зв’язку з поверхнею, пише SciTechDaily.

Крім полярних експедицій, цей високотехнологічний апарат планують задіяти і для детального вивчення екологічних проблем Балтійського моря, проте його головним викликом залишається невідомість під крижаним панциром південного полюса.

Ця підготовка стала відповіддю на драматичну втрату першої версії субмарини Ran на початку 2024 року. Тоді апарат безслідно зник у порожнинах під шельфовим льодовиком Дотсон. Попри те, що машина не знайшла дорогу назад до ополонки, дані, які вона встигла передати під час попередніх занурень, стали справжнім холодним душем для кліматологів. З’ясувалося, що старі комп’ютерні моделі танення Антарктиди, якими ми користувалися роками, більше не відображають реальність.

Виявилося, що ми малювали собі нижню поверхню льодовиків занадто ідеалізовано. Замість очікуваної гладкої стіни криги Ran показав хаотичний ландшафт із глибокими долинами, гострими хребтами та утвореннями, які дивно нагадують піщані дюни.

Професорка Анна Волін порівняла ці карти зі знімками зворотного боку Місяця — настільки несподіваним і складним виявився цей прихований світ. Ці форми вирізьбили невидимі раніше океанські течії, які під дією обертання Землі спрямовують теплу солону воду прямо в «слабкі місця» льодовика, буквально вигризаючи його зсередини.

Саме цей нерівномірний процес танення є головною загрозою 2026 року. Шельфові льодовики працюють як гігантські природні дамби, що стримують материкову кригу від сповзання в океан. Якщо Ran виявив, що ці дамби підмиваються набагато інтенсивніше та складніше, ніж вважалося раніше, то всі попередні графіки підняття рівня Світового океану потребують негайного перегляду. Раніше наука припускала, що танення відбувається рівномірно по всій площі, але тепер очевидно: існують зони «критичного зносу», де льодовик руйнується набагато швидше через специфіку підводного рельєфу.

Робота в таких умовах — це завжди квиток в один кінець. Коли робот занурюється під лід завтовшки в кілька сотень метрів, він на цілу добу залишається без жодного зв’язку. Науковці просто чекають біля ополонки, сподіваючись на бездоганність внутрішньої навігації пристрою.

Ran II будується з урахуванням цього досвіду: його здатність орієнтуватися у тривимірному лабіринті криги без втручання людини має стати ключем до виживання апарата в найтемніших куточках планети.

Источник: techno.nv.ua