Протести через закон про "іноагентів": як Грузія може стати новою Білоруссю і чим це загрожує

У Грузії знову відновилися масові протести представників громадянського суспільства проти чергової спроби проросійської влади з партії "Грузинська мрія" здійснити "московську мрію".

Тисячі жителів Грузії вийшли на мітинг під будівлю парламенту. Один із найрозповсюдженіших плакатів у натовпі протестувальників – із надписом: "Ні Росії, так Європі". Поліція застосувала сльозогінний газ і водомети для розгону демонстрантів. Протестувальники вже традиційно штурмували будівлю парламенту, силовики їх відганяли.

24 Канал розповідає про ситуацію в цій країні та пояснює, в чому суть конфлікту та до чого він може призвести.

15 квітня 2024 року у грузинському парламенті відбувся якісний косплей побиття Нестора Шуфрича. В ролі українського проросійського політика виступив грузинський проросійський політик з партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе.

Він з трибуни розповідав про переваги закону "Про прозорість іноземного впливу", коли до нього підбіг депутат Алеко Елісашвілі та буквально зніс потужним ударом у вухо.

Вони голосують у змові з Путіним, щоб залишити нас без суверенітету. Вони хочуть, щоб ми сказали – ні незалежності, й тому різні грузини, різних професій збираються щодня на головній алеї держави. Що я можу точно сказати, так це те, що грузин і грузинську волю неможливо перемогти. Жодних шансів. Грузини будуть переважати над інтересами Росії, – каже опозиційний депутат Ніка Мелія.

Далі протистояння перейшло на вулиці Тбілісі та навіть перетворилось на штурм грузинського парламенту. Владі довелося застосувати силу для придушення протестів. Відомо й про чимало постраждалих з обох боків, заарештовано десятки людей.

Чому законопроєкт про іноагентів став тригером для проєвропейських грузинів

Грузинський законопроєкт за авторством "Грузинської мрії" є калькою з російського закону про іноагентів, який в Росії став частиною репресивних заходів на шляху перетворення країни з авторитарної диктатури на тоталітарну.

Партія "Грузинська мрія" – давно вже є проросійським проєктом місцевого олігарха Бідзіни Іванішвілі, який, якщо ми вже почали тут писати про Шуфрича, є таким собі місцевим аналогом Несторового шефа – Віктора Медведчука, тобто "сірого кардинала", який діє на користь Росії.

Саме для усунення опозиції "Мрії" й потрібне мавпування російського закону, адже він дозволяє усунути вплив опозиційних партій і НУО (неурядових організацій), що є основою громадянського суспільства.

Це не перша спроба влади протягнути "закон про іноагентів": у березні 2023 року він так само викликав масові протести, а Євросоюз натякнув, що ухвалення такого закону поставить хрест на євроінтеграції Грузії.

Країна нині дійсно опинилася на двох стільцях – російському та європейському. І за долю Грузії йде політична війна – Росія намагається затягнути державу у своє болото.

• Натомість ЄС робить спроби витягнути країну, як-то кажуть, на світло. Наприкінці 2023 року Грузію великим авансом визнали офіційним кандидатом на вступ до Євросоюзу.
• Так, цивілізований світ надіслав суспільству та грузинським політичним елітам потужний сигнал – 14 грудня Рада ЄС надала країни статус офіційного кандидата на вступ до унії.

"Грузинська мрія" сприйняла цю дилему в дусі російського тюремного ребуса про інші "два стільці", а тому знову витягла скандальний законопроєкт та почала діяти.

За словами глави парламентської опозиції Грузії Хатії Деканоїдзе, якщо ухвалять цей законопроєкт, то це створить певну "стіну" між Грузією та Євросоюзом, а також її наміром вступити до НАТО.

Грузинські громадяни, особливо молоде покоління, називає цей закон "російським", бо такий закон був у Росії у 2012 році. Іноагентами вони визнали таких людей, як Навальний, Жданов, яких потім Путін або вбив, або вони виїхали з Росії. Тому, я думаю, те, що чекає на Грузію в разі ухвалення цього законопроєкту, – це стати новою Білоруссю, Росією, коли люди розуміють, що жодної демократії не буде, – наголосила Деканоїдзе.

Чому це сталося саме зараз?

2024 рік у Грузії – це рік виборів, вони заплановані на 26 жовтня. І якщо раніше “Грузинська мрія” неодмінно перемагала (тричі), то нині ця перемога під великим питанням і загрозою для проросійської партії.

Варто нагадати, що грузинський народ в основному виступає за євроінтеграцію й проти Москви (та досі окуповує приблизно 20% території країни), натомість "Мрія" перемагала в основному коштом "правильно" нарізаних мажоритарних округів. Нині ж ці можливості будуть суттєво обмежені, а це означає, що й перемога проросійським силам не гарантована.

Саме тому "Мрія" вирішила підготуватись та усунути заздалегідь конкурентів. А щоб мати проти них вагомі аргументи – потрібний репресивний закон. Опозиція це добре розуміє, а тому робить усе можливе, щоб не допустити ухвалення владної ініціативи. Зазначимо, момент з косплеєм побиття Шуфріча – це лише перше читання.

Чи проштовхне "Мрія" законопроєкт і яка позиція президентки Зурабішвілі

17 квітня 2024 року парламент таки ухвалив законопроєкт у першому читанні. У 2023 році далі першого читання справа не зайшла – "Мрія" та їхні союзники ​​з руху "Сила народу" відкликали законопроєкт вже через три дні після внесення на розгляд і після масових протестів у форматі нон-стоп.

Водночас президентка Грузії Саломе Зурабішвілі вже попередила, що накладе вето на законопроєкт.

За словами Зурабішвілі, законопроєкт викликає "суттєве занепокоєння", адже є копією закону, що країна-агресорка Росія ухвалила у 2012 році. Вона також наголосила на важливості підтримки Грузії з боку іноземних лідерів.

Європейські країни, Велика Британія, Сполучені Штати підтримують незалежність Грузії, допомагають будувати державні інститути, розвиток економіки протягом останніх 30 років…І це дуже велике занепокоєння, тому минулого року той самий закон був відхилений завдяки демонстраціям, і він не міг бути ухвалений, і цього разу його теж не можна ухвалювати, – наголосила президентка Грузії.

Наразі "Грузинська мрія" оголосила "дорожню карту" ухвалення законопроєкту в програмі парламенті, згідно з якою фінальну крапку мають поставити 17 травня 2024 року. Це означає, що на Грузію чекають дуже гарячі наступні 30 днів.

Якщо "Мрія" дотисне – вона матиме моральну перевагу та інструмент контролю над опозицією напередодні надважливих виборів. Перемога в них дозволить законсервувати ситуацію в Грузії та залишити країну в обіймах Росії, а значить – поховати європейську перспективу.

Натомість протести опозиції мають потенціал за прикладом Польщі-2023 об'єднати розрізнені політичні сили та стати точкою зборки для потужного єдиного проєвропейського руху, що матиме всі шанси на перемогу 26 жовтня 2024 року.

Источник: 24tv.ua