ППО терміново потрібні дахи висотних житлових будинків для розміщення РЕБ

Законопроєкт №16210, який передбачає можливість розміщення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної розвідки (РЕР) на приватних об'єктах без згоди власників, викликав неабияке занепокоєння серед мешканців багатоповерхівок. Люди побоюються, що встановлення військового обладнання перетворить їхні будинки на пріоритетні цілі для російських ракет і дронів.

Однак, як пояснює авіаційний експерт Анатолій Храпчинський у матеріалі «Главкома», такі побоювання значною мірою ґрунтуються на нерозумінні принципів роботи сучасних систем протиповітряної оборони та радіоелектронного прикриття.

ППО міста має працювати за принципом стільникової мережі

Російські війська змінили тактику повітряних атак. Ударні та розвідувальні безпілотники дедалі частіше використовують надмалі висоти, особливості міського рельєфу, цивільні LTE-мережі, повітряні ретранслятори та динамічні mesh-мережі.

У щільній міській забудові виникають так звані радіотіні та «сліпі зони», де традиційні засоби виявлення і протидії не забезпечують належного покриття.

Тому, на думку експерта, міська система протидії дронам повинна будуватися за мережецентричним принципом — як стільниковий зв'язок. Численні розподілені вузли мають взаємно перекривати сектори, створюючи суцільне радіоелектронне прикриття.

І тут виникає принципове питання: математика радіогоризонту не питає дозволу в керуючих компаній та ОСББ. Обладнання потрібно встановлювати там, де цього вимагає геометрія радіопокриття, а не виключно на державних чи комунальних об'єктах, доступ до яких простіше оформити документально.

Саме цим пояснюється стратегічна логіка законопроєкту №16210.

Генератори на дахах замість акумуляторних систем

Водночас Храпчинський звертає увагу на технічні недоліки законодавчої ініціативи.

Зокрема, у документі йдеться про оснащення точок розміщення обладнання резервними генераторами електроживлення.

Але встановлювати бензинові чи дизельні генератори на технічних поверхах житлових висоток — сумнівна ідея з погляду пожежної безпеки та практичної експлуатації.

Для таких об'єктів потрібні інверторні системи накопичення енергії, акумуляторні шафи та комплекси безперебійного живлення.

Якщо законодавці не замінять формулювання «резервні генератори» на ширше поняття «системи резервного та безперебійного живлення», виникне юридична колізія: громади формально отримають можливість фінансувати генератори, але не матимуть належної законодавчої підстави для закупівлі акумуляторних систем.

Чому забули про малогабаритні радари?

Ще одна проблема — надто вузький перелік обладнання, на якому зосередилися автори законопроєкту.

Документ передбачає розміщення засобів РЕБ та РЕР, однак практично оминає увагою малогабаритні радіолокаційні станції та оптико-акустичні комплекси.

Між тим саме такі системи можуть забезпечувати виявлення, супроводження та ідентифікацію низьковисотних повітряних цілей.

Їм також потрібні панівні висоти, електроживлення та відповідна інфраструктура. Тобто йдеться про фактично ту саму мережу міського розміщення обладнання, яку намагаються законодавчо врегулювати.

Чи перетворить РЕБ житлові будинки на мішені?

Окремо експерт спростовує поширене побоювання, що встановлення РЕБ на даху автоматично перетворює багатоповерхівку на «маяк» для російських ракет.

За його словами, значна частина обладнання — це пасивні засоби радіоелектронної розвідки. Вони нічого не випромінюють, а лише приймають та аналізують радіосигнали.

Розподілені системи РЕБ також не обов'язково працюють у режимі постійного випромінювання. Їхнє завдання — створювати спрямовані перешкоди, порушувати канали управління безпілотниками та ускладнювати використання супутникової навігації на фінальній ділянці польоту.

За задумом, така мережа має не привертати увагу ворога, а формувати захисний купол над містом, ускладнюючи противнику навігацію та наведення на цілі.

Водночас експерт наголошує: значно небезпечнішим може бути розголошення самими мешканцями інформації про встановлене обладнання, фотографування антен та поширення таких знімків у соціальних мережах і домових чатах.

Законопроєкту потрібне технічне доопрацювання

Отже, дискусія навколо №16210 виходить далеко за межі питання, чи можна встановлювати військове обладнання на даху без згоди ОСББ.

Йдеться про формування повноцінної міської інфраструктури протидії повітряним загрозам. І якщо законодавці справді хочуть забезпечити військовим оперативний доступ до необхідних висотних майданчиків, документ має враховувати не лише юридичні процедури, а й реальні технічні потреби ППО.

Акумуляторні системи замість формального акценту на генераторах, малогабаритні РЛС, оптико-акустичні комплекси та комплексне радіоелектронне прикриття — усе це має стати частиною єдиної концепції.

Інакше є ризик отримати закон, який спростить доступ на дахи, але не забезпечить створення повноцінної системи захисту міст.