Підрив довіри, мовні маніпуляції та релігійні провокації: як Росія атакує інформаційний простір Європи

Підрив довіри, мовні маніпуляції та релігійні провокації: як Росія атакує інформаційний простір Європи

Росія використовує проти європейських країн ті самі моделі інформаційного тиску, які відпрацьовувала в Україні перед повномасштабним вторгненням: видає оборонні заходи за агресію, захист мови — за дискримінацію, а церковну незалежність — за переслідування вірян.

Команда Центру протидії дезінформації при РНБО України 18 листопада презентувала результати дослідження «Моделі інформаційного тиску РФ: від України до Європи».

Заступниця керівника апарату РНБО України Мар’яна Рева на початку заходу розповіла, що російська інформаційна агресія не обмежується територією України, її мета — впливати на суспільства інших держав і послаблювати підтримку України міжнародними партнерами.

За її словами, Росія давно використовує інформаційний тиск як інструмент впливу на інші країни. При цьому методи й аудиторії можуть змінюватися, а повідомлення — адаптуватися, однак основна мета залишається незмінною.

«Незмінним залишається одне — ціль цієї роботи. Це зменшення довіри до демократичних інституцій, поширення пропаганди і загалом підрив діяльності, спрямованої на захист демократичних цінностей і свободи вільного світу», — сказала Мар’яна Рева.

Ще вона говорила про те, що російська пропаганда вже не зводиться до поширення окремих фейків, йдеться про цілісну систему інформаційного впливу, і саме дослідження ЦПД допоможе виявляти її моделі та швидше розпізнавати подібні кампанії в інших країнах.

«Напрацьований матеріал дає контекст для виявлення таких кампаній на території інших країн у майбутньому. Аналітики не будуть починати з нуля аналіз інформаційних кампаній ворога. Вони вже розумітимуть, які є моделі, відповідно, загрози виявлятимуться швидше і буде можливість швидше на них відреагувати», — пояснила Мар’яна Рева.

Вона додала, що за п’ять років у Центрі протидії дезінформації виявили понад 31 тисячу інформаційних загроз і підготували більш як 16 тисяч матеріалів. А також сказала, що Центр перейшов від простого реагування на окремі інформаційні вкиди до системного аналізу ворожих операцій.

«Це не лише спростування. Центр не зосереджується виключно на тому, щоб розвінчувати фейки, а проводить велику ґрунтовну аналітичну роботу. Це щоденний моніторинг інформаційного простору, якісний глибокий аналіз інформаційних загроз, який допомагає державі правильно реагувати на виклики, формувати меседжі протидії», — сказала заступниця керівника апарату РНБО України.

ЦПД виявив три моделі інформаційного тиску Росії на Україну та європейські країни

Результати дослідження представила виконувачка обов’язків керівника Центру протидії дезінформації Анаїт Хоперія. За її словами, команда вирішила порівняти інформаційний простір України за сто днів до початку повномасштабного вторгнення з інформаційними кампаніями в шести європейських країнах, які мають спільний кордон із Росією.

Для аналізу обрали Норвегію, Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву та Польщу. Дослідники вивчали публікації в телеграмі, фейсбуці, X, ютубі, тіктоку, інстаграмі та «ВКонтакте». Український період аналізу охоплював сто днів до 21 лютого 2022 року — дня, коли Володимир Путін оголосив про визнання «незалежності» окупованих Росією частин Донеччини та Луганщини. Для європейських країн досліджували сто днів до кінця жовтня 2026 року.

За словами Анаїт Хоперії, дослідження виявило три основні моделі інформаційного тиску, які Росія використовувала проти України до повномасштабного вторгнення і продовжує застосовувати щодо європейських держав.

«Перша модель — представлення оборонних заходів як загрози для Росії. Зміцнення кордонів, військові навчання та співпрацю з Україною російська пропаганда подає як провокації, що нібито створюють напруженість. Друга — зображення мовної політики й освітніх реформ як дискримінації російськомовного населення. Будь-які рішення, пов’язані з мовою, освітою чи обмеженнями для російських громадян, пропаганда намагається представити як системне переслідування. Третя модель стосується релігійної сфери: питання церковної незалежності та правового регулювання релігійних організацій Росія подає як наступ на свободу віросповідання», — розповіла Анаїт Хоперія.

Вона навела приклади того, як ці моделі проявлялися в різних країнах. У Норвегії російська пропаганда використовувала тему військової активності НАТО поблизу російських кордонів і питання Арктики, щоб звинувачувати країну в провокаціях. У Фінляндії інформаційні кампанії були пов’язані зі зміцненням східного кордону, будівництвом огорожі на кордоні з Росією, а також співпрацею з Україною у сфері виробництва безпілотників. У країнах Балтії та Польщі активніше просувалися повідомлення про нібито утиски російськомовного населення та переслідування православних. Зокрема, у Латвії приводом для таких маніпуляцій стали зміни в шкільній освіті та перехід на латиську мову навчання. У Литві російська пропаганда використовувала тему зміцнення оборони, а також мовні й релігійні питання.

Анаїт Хоперія звернула увагу й на український досвід. За її словами, найбільшу активність за трьома досліджуваними темами в Україні зафіксували 14—20 лютого 2022 року, безпосередньо перед повномасштабним вторгненням. За її словами, тоді російська пропаганда активно просувала повідомлення про нібито «провокації» України на власному сході, утиски російськомовних і переслідування православних. Дослідниця пояснила, що порівняння з європейськими країнами дає змогу побачити повторюваність цих інформаційних моделей.

«Ми не повторюємо російські наративи, ми порівнюємо, тому що всі наші партнери кажуть: “У вас унікальний досвід”. Наше завдання — показати європейським друзям, де вони вже запізнюються і на що варто звернути увагу. Поки що вони бачать значно менше повідомлень, ніж ми бачили перед повномасштабним вторгненням. Важливо, щоб вони вчасно відреагували на ці загрози», — сказала Анаїт Хоперія.

Як Україні та Європі спільно протидіяти інформаційним операціям Росії

Після презентації дослідження відбулося обговорення за участі представників українських безпекових і державних інституцій. До розмови долучилися ректор Національної академії СБУ Андрій Черняк, представник ГУР МО України Євгеній Єрін, представник Департаменту інформаційної безпеки СБУ Олександр Мельниченко та речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий. Ішлося про те, як інформаційні операції Росії пов’язані з її військовими планами, наскільки важливий обмін розвідувальними даними з європейськими партнерами та як Україні передавати власний досвід протидії дезінформації.

Андрій Черняк сказав, що для ефективної протидії російському впливу необхідно вивчати міжнародний досвід і збирати практичні випадки, на основі яких можна розробляти дієві алгоритми. За його словами, Національна академія СБУ вивчає практики різних країн, зокрема Канади, держав Балтії та Великої Британії, і використовує їх для підготовки фахівців.

«Наша позиція в академії — це максимально можливий збір кейсів, напрацювань для формування об’єктивних і результативних алгоритмів дій. Ми зараз надзвичайно багато вивчаємо світових практик щодо оцінювання ризиків. І ці практики залучаємо не лише для тренування наших майбутніх фахівців, а й для підготовки тих, хто вже працює з такими загрозами», — сказав Андрій Черняк.

Він також розповів, що Росія системно працює над інформаційним впливом уже багато років. Тому, на його думку, європейським партнерам важливо не недооцінювати масштаб цієї діяльності та розуміти, що вона охоплює не лише медіапростір, а й культурні, спортивні та релігійні заходи. За словами Черняка, розуміння загроз на рівні політичного керівництва дає змогу впроваджувати нормативні зміни й налагоджувати горизонтальну комунікацію між відомствами.

«Потрібно починати з просвіти, адже наші експерти, фахівці й колеги з Заходу, які до нас приїжджають, системно зауважують недооцінку і нерозуміння масштабу російської загрози. І це стосується не лише експертів, а й керівників конкретних держав. Ми маємо готувати саме ті рішення, засоби, інструментарії, які дозволять бути проактивним в протидії», — прокоментував він.

Євгеній Єрін закликав аналізувати інформаційні операції Росії разом із її військовими та логістичними діями. За його словами, самі по собі інформаційні вкиди не дають повної картини намірів Кремля, тому їх потрібно оцінювати в ширшому безпековому контексті. Він розповів, що українська розвідка фіксує посилення логістичної складової російських військ на окремих напрямках, зокрема розгортання додаткових складів боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів, а також польових вузлів зв’язку. Водночас основні зусилля російської сухопутної армії, за його оцінкою, залишаються зосередженими на війні проти України.

«Поки Москва зосереджена на Україні, ймовірність прямої військової агресії проти країн Балтії або Польщі є низькою. Проте активність Росії відбувається не лише в інформаційному полі. Це і провокації на військових або логістичних об’єктах, і спроби перевірити на міцність п’яту статтю НАТО, і перевірка реакції сил Альянсу», — сказав Євгеній Єрін.

За словами представника ГУР, такі дії поєднуються з інформаційними кампаніями, покликаними переконати суспільства у вразливості окремих територій і в тому, що НАТО нібито не встигне відреагувати на можливу загрозу. Мета таких повідомлень — послабити готовність людей чинити опір. Євгеній Єрін додав, що Україна постійно консультується з партнерами та передає їм власний досвід, щоб допомогти ефективніше реагувати на російські загрози.

Представник Департаменту інформаційної безпеки СБУ Олександр Мельниченко розповів, що для протидії інформаційним операціям насамперед потрібно встановлювати конкретних виконавців та організації, які за ними стоять.

«Перше — це встановити конкретних людей, конкретні організації, які стоять за цими інформаційними операціями, тому що вони самі по собі не виникають. За цим стоїть робота конкретних людей і конкретної інфраструктури. Наше завдання — виявляти ці організації, встановлювати людей, які цим займаються, і максимально протидіяти їхній діяльності», — розповів Олександр Мельниченко.

Він говорив, що важливо не лише фіксувати інформаційні операції, а й за допомогою розвідувальних даних виявляти плани Росії та завчасно попереджати про них партнерів.

«Для активної протидії, як показує практика, потрібно об’єднання зусиль усього суспільства. Тут важлива взаємодія з громадськими організаціями, фактчекерами, медіа, іноді з бізнесом. Такий комплексний характер російського інформаційного впливу можна подолати тільки об’єднанням зусиль», — сказав представник СБУ.

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий розповів про дипломатичний вимір протидії російській пропаганді. За його словами, дослідження ЦПД важливе не лише як аналітичний документ, а і як інструмент співпраці з європейськими партнерами.

«Такі звіти дозволяють показати, що саме Україна має експертизу і що треба працювати з Україною над посиленням наших партнерів. Ми — країна у стані війни, але водночас знаходимо час посилювати наших партнерів», — сказав Георгій Тихий.

Він також розповів, що Росія часто сигналізує про свої наміри через пропаганду й інформаційну підготовку власного населення. За його словами, подібні тенденції можна було побачити напередодні окупації Криму та повномасштабного вторгнення в Україну.

«Росіяни перед тим, як щось робити, достатньо чітко сигналізують у своїй пропаганді й у тому, що вони роблять зі своїм населенням, про свої плани. Насправді треба просто уважно слухати, що вони говорять у російському інформаційному просторі», — сказав речник МЗС України.

Георгій Тихий застеріг, що це не означає неминучості нового вторгнення в європейські країни, однак інформаційну підготовку до можливих провокацій не можна ігнорувати. Він також пояснив, що Росія намагається створювати розколи між союзниками та всередині європейських суспільств. За його словами, серед пріоритетів Кремля — послаблення зв’язків між США та Європою, розбіжності всередині ЄС і НАТО, а також внутрішні конфлікти в окремих європейських країнах.

«Путін робить ставку на ці три розколи. Відповідно, наша відповідь має бути якраз у єдності за цими трьома напрямками: збереження трансатлантичної єдності, єдності всередині ЄС і НАТО та єдності всередині суспільств», — сказав Георгій Тихий.

Источник: detector.media