Змалку Денис Кучерук цікавився електричними саморобками — переглядав відео, а також самостійно розбирався в електросхемах. Цьогоріч улітку хлопець облаштував у себе в квартирі «домашню електростанцію», аби мати можливість працювати за комп’ютером без світла та забезпечувати свої ґаджети.
«Мені було нудно після НМТ, тому я бахнув електростанцію», — каже Денис, який жартома називає себе «молодим електриком».
Для ШоТам хлопець розповів про те, як прикріпив сонячні панелі на багатоповерхівці, у скільки йому обійшлася «домашня станція» та які девайси можуть допомогти комфортнішому навчанню чи роботі вдома.
17-річний Денис Кучерук живе в Києві. Хлопець захоплюється спортом і силовими тренуванням. А ще його цікавить сфера ІТ, зокрема, програмування, системне адміністрування та кібербезпека. Саме останню хлопець хоче продовжувати вивчати у вищому навчальному закладі. Останні кілька років Денис також цікавиться напрямками фізики, які пов’язані з електрикою.
Ремонтувати речі просто, якщо це якісна техніка, а не якийсь огризок з Китаю. Адже виробники завжди додають супровідну документацію, інструкції, електросхеми, вигляд техніки зсередини, аби покупці знали, як розібрати та зібрати девайс, — каже Денис.
Коли в енергетиці почалися проблеми через російські обстріли, Денис вирішив застосувати свої вміння, аби зробити навчання комфортнішим. Для початку він замовив джерело безперебійного живлення для роутера. Хлопець називає це примітивним девайсом, який виконує функції повербанка та заряджається від мережі, коли є електрика. Денис каже, що він може виводити малий струм з різною напругою.
«Таке джерело безперебійного живлення дуже корисне для роутерів чи лампочок, бо багато будівель у містах з минулого року підключені до оптоволоконних мереж провайдерів. Тому провайдери можуть забезпечувати постійний чи тимчасовий (від трьох до семи годин) інтернет без світла», — розповідає хлопець.
Згодом Денис захотів, аби його девайси працювали ще більш автономно під час вимкнень електроенергії. Проте хлопець мав враховувати те, що живе в багатоповерхівці, а також що має скромний бюджет.
Він придбав панель, яка може забезпечити роботу роутера, зарядку телефонів та настільну лампу. Вся інша енергія компенсується від акумулятора. Денис каже, що з 7:00 до 14:00 цього цілком вистачає.
Аби зібрати домашню електростанцію, хлопець купив алюмінієві кутники та пластини, а також дві пари болтів з гайками. Вдома просвердлив у пластинах отвори потрібного розміру та зробив кріплення. Шурупами прикрутив це кріплення до балкону, вивісив сонячну панель за вікном і зафіксував її, прикріпивши джгутами до кріплення.
«Воно висить під правильним кутом і не збивається навіть за сильного вітру», — підсумовує Денис.
Хлопець каже, що сусіди були здивовані його ідеєю, а одна бабуся навіть налякалася й казала, що «з їхнього підвіконня якесь НЛО висить».
Денис називає сонячні панелі додатковим девайсом, адже вони досить нестабільні та залежать від природних умов.
Сонячні панелі дуже вибагливі до клімату. Найкраще вони працюють при нульовій хмарності та 25 градусах тепла. А в наших умовах таке трапляється нечасто, — стверджує Денис Кучерук.
Коли він прикріпив панель за вікном, то протягнув дроти через ущільнювач вікна, аби не пропускати з вулиці холод або тепло. Далі підключив їх до сонячних подовжувачів, а потім приєднав до свого контролера.
Денис розповідає, що для роботи «домашньої станції», крім панелей і сонячного контролера, необхідний автомобільний акумулятор та інвертор з чистою синусоїдою. Він перетворює напругу з автомобільного акумулятора в класичний струм, як з розеток, який можуть сприймати стандартні девайси, що живляться від 220 вольт.
Хлопець ділиться, що завдяки цій станції його комп’ютер та інші ґаджети можуть живитися до п’яти годин без світла.
Домашню станцію Денис збирав з початку осені минулого року, коли купив акумулятор, інвертор і невеликий зарядний пристрій. Думав, що використає її взимку, проте вона чекала свого часу, тому вперше Денис усе зібрав і використав уже влітку під час вимкнень.
Хлопець ділиться, що всі ці компоненти, які він склав у домашню станцію, цілком підійдуть для комфортного навчання учням чи студентам. Але каже, що, якби робив усе з нуля, взяв би джерело безперебійного живлення та зовнішній акумулятор, бо вони найбільш безпечні для використання.
Денис Кучерук замовляв інвертор минулого року за 3 700 гривень на AliExpress. Автомобільний акумулятор коштував 4 тисячі гривень, сонячний контролер — 300 гривень, а вживана сонячна панель — ще 3 тисячі гривень. Виходить близько 12 тисяч гривень за 540 Вт на годину з генерацією 100 Вт на годину в години пік. Проте хлопець рекомендує купляти більш вартісні девайси, якщо це дозволяє бюджет. Наприклад, цей сонячний контролер утричі дорожчий, але й більш ефективний у роботі.
Разом з інвертором у Дениса працює безперебійник, аби під час вимкнення можна було користуватися комп’ютером без перерви. Коли світло вимикають, то хлопець перемикає розетку від безперебійника в інвертор, і тоді всі девайси, які були підключені до мережі, живляться вже від нього.
Проте останнім часом безперебійник не витримував навантаження, тому Денис вирішив зробити систему більш зручною — купити потужний безперебійник, який буде під’єднуватися до зовнішнього акумулятора.
«Якщо вам не треба живити холодильник і всю квартиру, то можна купити джерело безперебійного живлення з можливістю під’єднання власного акумулятора», — впевнений Денис.
Хлопець ділиться, що використовує свій інвертор для не надто потужних завдань — при піковому навантаженні на потужність до 500 Вт. Проте, якщо є потреба, під’єднує до джерела освітлення в усій квартирі.
Денис каже, що вдома всі радіють безперебійному інтернету, і що завдяки домашній станції можна під’єднати ґаджети.
«З іншого боку, сестру та маму часто лякає, коли я під’єдную станцію до квартири, щоби вночі почистити зуби», — посміхається хлопець.
Нещодавно його сім’я придбала EcoFlow, але Денис каже, що йому цікавіше створювати станцію самостійно.
Цей прилад є гарним варіантом для тих, хто не хоче лазити з гайковими ключами та приєднувати клеми, які ще й часто іскрять при контакті з дротами. До того ж, це дорожче. Якщо EcoFlow вартує 50 тисяч гривень, то самостійно зібрати станцію, яка ще й даватиме кращі показники, можна за 30-40 тисяч гривень. До того ж, через великий попит ціни на них значно завищені. Я прихильник саме ручних систем, — ділиться хлопець.
«Найважливіше, що я можу порадити людям, які хочуть створити для себе більш комфортні умови навчання — бути дуже обережними з електрикою, бо це дуже серйозно. Руки завжди мають бути сухими. А ще не варто боятися автомобільних акумуляторів, бо робота з напругою до 50 вольт є безпечною», — каже Денис.
Найбільш бюджетний варіант — це інвертор з модифікованою синусоїдою та невеличка зарядка до акумулятора. До такого інвертора можна приєднати комп’ютер, телевізор, монітори та інші прилади, які не пов’язані з електромотором. Тобто під’єднувати вентилятори, холодильники чи кондиціонери до нього не можна, бо вони можуть зламатися.
Автомобільні акумулятори Денис радить купувати в Україні, адже з-за кордону їх дорого розмитнювати. А ще хлопець каже, що треба купляти такі акумулятори, які можна використовувати у приміщенні і виробники про це зазначили, бо звичайні автомобільні в цьому випадку заборонені. Денис каже, що в квартирі не можна використовувати класичні свинцево-кислотні акумулятори, адже вони виділяють отруйні та вибухонебезпечні гази, особливо в процесі зарядки.
«Щоб зрозуміти, який вам потрібен акумулятор, треба помножити значення ампер на годину, які написані на ньому, на його напругу 12 вольт. Якщо акумулятор має ємність 65 ампер на годину, то, якщо помножити на 12 вольт, буде 780 Вт — таку потужність видаватиме протягом години. Можна використовувати не більше 70% доступної енергії, аби акумулятор працював справно, і стежити за тим, аби напруга не просіла. В EcoFlow все працює автоматично», — каже Денис.
Взагалі Денис захопився конструюванням понад п’ять років тому. Він дивився відео в інтернеті, як інші створюють DIY-проєкти, тобто ті, які можна зібрати самостійно.
«Кожен обирає собі якісь саморобки, які їх цікавлять найбільше. Мені до вподоби електричні саморобки, бо до них завжди додають багато документів, які можна вивчати. І що більше робиш такі саморобки, то більше знаєшся на цій сфері та можеш обрати найцікавіший напрям», — ділиться Денис.
Перший досвід такої роботи у хлопця відбувся у 12 років, коли він ремонтував удома гірлянду — на ній і навчився паяти електроплати. Згодом купив собі спеціальні інструменти, а ще читав матеріали з інтернету, аби більше навчитися та набити руку. Попри всі складнощі, Денис таки полагодив гірлянду, і вона знову запрацювала.
У 14-15 років хлопець ремонтував телефони та планшети — замінював акумулятори та дисплеї, а ще обслуговував комп’ютери близьких чи друзів.
А тепер Денис пишається тим, що зміг детальніше розібратися в цій темі та створити собі вдома більш комфортні умови під час вимкнення світла. Хлопець мріє створити мобільний караванчик чи дім на колесах, що зможе розвертати сонячні панелі та живитися автономно.
«Було б дуже цікаво, якби я міг їздити в будинку на колесах і живитися від сонця», — підсумовує хлопець.
Источник: shotam.info
