Операція «Павутина» надихає: у США створять контейнерні системи для запуску роїв із 500 дронів
Пентагон продовжує розвивати безпілотну авіацію. На його замовлення створюються як самі літальні апарати, і допоміжні системи.
В рамках одного з таких напрямків, як повідомляє офіційний сайт державного Агентства США з перспективних оборонних розробок DARPA, здійснено замовлення на роботи з розробки контейнерної системи запуску, яка має забезпечити розгортання та застосування БпЛА різних типів у широкому колі завдань.
У середині квітня 2026 року на порталі державних контрактів SAM.gov з’явився запит інформації (RFI) за номером DARPA-SN-26-33. Документ опублікувало Управління тактичних технологій (Tactical Technology Office, TTO) DARPA. На прийом заявок було відведено 30 днів — до 15 травня 2026 року включно, що відповідає стандартній практиці агентства для документів такого типу.
Згідно з опублікованими матеріалами, DARPA планує зайнятися темою безпілотних контейнерних авіаційних систем (БАС). Із залученням підрядників агентство розраховує розробити та випробувати подібну техніку. У разі успіху проєкт отримає розвиток та зможе увійти до планів переозброєння.
На поточному етапі DARPA сформулювало лише основні вимоги до перспективних БАС та їх компонентів. На перших етапах програми планується оцінка самої концепції та її перспектив з погляду збройних сил. Потім має початися докладне технічне опрацювання з пошуком оптимальних рішень.
Після закриття прийому заявок DARPA відбере коло учасників та видасть контракти обмеженої вартості на попереднє проєктування. Терміни цих робіт та всієї програми в цілому поки що не уточнюються.
Дослідники ринку оборонних технологій з бельгійського видання Army Recognition зазначили, що концепція даного проєкту має бути розроблена для підтримки проведення безперервної розвідки, радіоелектронної боротьби, ретрансляції зв’язку, цілеуказання та ударних місій протягом кількох днів, зокрема в умовах відсутності GPS, де операції звичайних безпілотників стикаються з серйозними обмеженнями.
У разі впровадження система покращить живучість та оперативну досяжність сил США, дозволивши використовувати автономні угруповання безпілотників, які можуть швидко розосереджуватися, переміщуватися та підтримувати бойові операції ближче до оспорюваних ліній фронту.
Агентство DARPA шукає рішення для розгортання «автономних сузір’їв» дронів груп 1-3, вбудованих у роботизовані контейнерні платформи. Нова техніка має відповідати стандартам військових транспортних систем: Conex, модулям Tricon або піддонам 463L.
Контейнер перестає бути простим транспортним засобом. Він перетворюється на мобільний ангар, енергетичний модуль, стартовий майданчик, логістичний центр, обчислювальний вузол та ретранслятор зв’язку.
Платформа закриває повний місійний цикл: запуск, виконання завдання, повернення, післяполітну діагностику, перезаряджання або дозаправлення, а потім повторний старт. Весь процес відбувається без втручання оператора. DARPA ставить планку на рівні автономності Level 4, де людина лише ставить цілі місії.
Реалізація проєкту спирається на мультиагентну автономію, незалежне перепланування місій, управління формацією, запобігання зіткненням, оптимізацію маршрутів та динамічний розподіл завдань. Кожен дрон отримує бортову логіку для самостійних рішень, щоб місія не переривалася при погіршенні зв’язку. Головне завдання техніки — працювати в умовах повної відсутності GPS.
Платформа використовує зв’язок із низькою ймовірністю перехоплення та виявлення (LPI/LPD) разом із спектрально-адаптивними каналами даних. Система розрахована на багатоденну автономну роботу, забезпечує безперервне живлення корисного навантаження та будується на недорогих комерційних компонентах (COTS).
До складу перспективних БАС мають увійти безпілотні літаки, гелікоптери та коптери, що належать до груп 1–3 за американською класифікацією. До групи 1 відносяться БПЛА із злітною масою до 20 фунтів (≈9 кг), до групи 3 — апарати масою менше 1320 фунтів (менше 600 кг); Найважчі відносяться вже до групи 4.
У контейнері або на платформі має розміщуватись максимально можливе число транспортно-пускових блоків або інших стартових пристроїв. Потрібна швидка підготовка до запуску: для апаратів відповідного класу передбачається можливість повернення.
Крім пускових пристроїв, у складі системи мають бути енергопостачання, апаратура зв’язку та бортова система керування — практично повний набір компонентів сучасної БАС. Виняток — операторський пульт, який розміщується окремо, наприклад, у кабіні автомобіля-тягача.
Бортова система управління контейнерною БАС повинна мати зв’язок із пультом оператора. З її допомогою передбачається вводити польотні програми в БпЛА на пускових установках та контролювати старт. Можливий режим прямого дистанційного управління.
БАС повинна забезпечувати як одиночні запуски, так і групові із застосуванням «роїв». У складі групи апарати можуть мати різні функції: одні ведуть розвідку, інші вражають цілі, треті несуть засоби РЕБ або ретранслятори.
Окремий інтерес представляє одночасна робота кількох БАС. Вони повинні узгоджувати дії та розподіляти завдання, відправляючи в заданий район велику кількість БпЛА, у тому числі поділених на кілька «роїв» з різними ролями. Такий режим, за оцінкою DARPA, має розширити тактичні повноваження підрозділів.
Програма DARPA логічно вкладається в лінійку американських розробок останніх років, а не відкриває напрямок з нуля. ВПС США відпрацьовують скидання роїв крилатих БпЛА з транспортників за програмою Rapid Dragon, армія та Корпус морської піхоти використовують боражі, що барражують, сімейств Switchblade і ALTIUS, а програма AFRL Golden Horde займається алгоритмами групової роботи. Про цей проєкт АІ АрміяInform детально розповідала в одному зі своїх попередніх матеріалів.
Контейнерні пускові установки в різних конфігураціях пропонують фірми AeroVironment, Anduril та низка інших компаній. Саме ці виробники — серед ймовірних кандидатів на участь у RFI, поряд з Kratos, Shield AI та General Atomics.
За кордоном аналогічні системи найактивніше розвивають Китай та Ізраїль.
Окремо варто згадати українську операцію «Павутина» — удар коптерами-камікадзе по ворожих аеродромах стратегічної авіації з використанням транспортних контейнерів. Прямого відношення до обговорюваної у цьому матеріалі концепції DARPA вона не має: там контейнер був засобом потайної доставки, разовою інсталяцією без мережевої системи керування та без «роєвої» автономії.
Звісно, російська сторона кваліфікувала зазначені дії як «терористичний акт». Разом із тим, навіть фахівці держави-агресорки визнали, що з інженерної точки зору українська операція продемонструвала саму можливість потайного розгортання пускових засобів у контейнерному форм-факторі — тобто застосування підходу, закладеного в концепцію DARPA.
Тим часом бельгійські дослідники ринку озброєння порталу Army Recognition заявили, що армії США такий автономний контейнер для дронів зменшить кількість робочої сили, скоротить час відновлення бойових дій та дозволить американським підрозділам переміщуватися до того, як їх обстріляють.
Він також відповідає ширшому зміщенню закупівель: армія США прагне придбати щонайменше один мільйон дронів протягом наступних двох-трьох років, порівняно з приблизно 50 тис щорічно на момент повідомлення про збільшення закупівель, водночас ставлячись до багатьох дронів радше як до одноразових боєприпасів, ніж до дефіцитних безекіпажних літальних апаратів.
Для підрозділів американської армії та морської піхоти найнегайнішим використанням було б постійне прикриття та масований вплив на глибині бригади або дивізії. Контейнери можна було б розміщувати поблизу пунктів логістики, вогневих підрозділів, експедиційних баз, портів або острівних позицій, а потім переміщувати вантажівками, літаками, кораблями або десантними суднами.
В індо-тихоокеанському сценарії такі вузли допомогли б компенсувати відстань, вразливість авіабаз та ворожі мережі протидії доступу, надаючи командирам додаткові можливості розвідки та ударів з розосереджених місць. У Європі вони підтримували б такі дії, як контрбатарейне наведення на ціль, насичення повітряної оборони та спостереження за мінними полями.
Источник: armyinform.com.ua