Одна з головних таємниць Всесвіту розкрита: вчені зробили одразу три важливі відкриття
За раннім Всесвітом було б дуже важко спостерігати будь-якому потенційному розумному виду, який хотів би це зробити. Справа в тому, що протягом першого мільярда років після Великого вибуху між зірками та галактиками знаходилися хмари з холодного газоподібного водню, які поглинали все світло. Тому будь-який спостерігач за космосом на той час (якщо такі існували) не побачив би ні зірок, ні галактик, а лише непроглядну темряву. Але потім настав період в історії Всесвіту, який астрономи називають епохою реіонізації, коли газоподібний водень перетворився з непрозорого на прозорий у міру свого нагрівання. Вчені знали, що цей процес точно відбувався, але досі не знали, як саме. Астрономи зі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха використовували космічний телескоп Вебб, щоб розгадати цю загадку, пише The Weather Network.
В рамках нового дослідження астрономи за допомогою телескопа Вебб провели спостереження за квазаром J0100 +2802 (це найяскравіші об'єкти в космосі, які є величезною чорною дірою в центрі галактики, що випромінює величезну кількість світла внаслідок поглинання навколишньої матерії). Але вчених цікавив не стільки сам квазар, скільки те, як поводиться світло від цього об'єкта на шляху через космічний газ до телескопа. Потім астрономи порівняли отримані дані з поведінкою світла від дуже далеких і ранніх галактик.
Як показало дослідження, кожна така галактика була оточена оболонкою з гарячого іонізованого прозорого газу радіусом до 2 млн світлових років. Щоб уявити цей масштаб, варто сказати, що до найближчої великої галактики під назвою галактика Андромеди відстань становить 2,5 млн світлових років.
Вчені дійшли висновку, що саме перші галактики стали причиною появи епохи реіонізації. У цих галактиках спочатку з'являлися зірки, а потім вони вмирали і вибухали надновими. Саме це світло нагріло та іонізувало газоподібний водень. Таким чином цей водень з непрозорого перетворився на прозорий, тобто сам Всесвіт також став прозорим, тобто в ньому можна було вже побачити і зірки, і галактики.
Спочатку, як вважають вчені, іонізований водень знаходився у вигляді своєрідних бульбашок, які з часом з'єднувалися, розширювалися і дозволяли світлу поширитися на величезні відстані по всьому Всесвіту.
Незважаючи на те, що одну з таємниць Всесвіту було розкрито, вчені зіткнулися з ще однією загадкою, яка стосується раннього космосу. Враховуючи наявні знання про появу зірок та формування галактик, астрономи припускали, що вони знають, скільки приблизно галактик можна виявити на ранньому етапі існування Всесвіту. Але виявилось, що астрономи помилилися. За словами авторів дослідження, вони сподівалися виявити кілька десятків галактик, які існували в епоху реіонізації. Але астрономи знайшли цілих 117 таких галактик.
А щодо квазара J0100+2802, який також вивчили вчені, то виявилося, що чорна діра, яка його створила має просто величезну масу. За оцінками вчених, це найпотужніша чорна діра в ранньому Всесвіті з усіх відомих. Її маса перевищує масу Сонця у 10 млрд разів.
І це ще одна загадка, адже астрономи не розуміють, як у такій ранній історії космосу могла з'явитись така гігантська чорна діра.