НКЕК зустрілася з провайдерами, допомоги не обіцяють, але зроблять ще один "штаб"
Відбулася зустріч керівництва НКЕК із провайдерами та операторами електронних комунікацій. Говорили про проблеми ринку, які, відверто кажучи, новими назвати важко. Більшість із них оператори піднімають уже не перший рік — деякі тривають майже п’ять років.
І саме тут виникає головне питання: якщо проблеми всім відомі, чому значна частина з них досі не вирішена?
Коли питання потребує втручання державних органів, оператори звертаються. У локальних ситуаціях часто допомагає НЦУ. Але системні проблеми залишаються.
Особливо показовий приклад — взаємодія з ОСББ та проблеми із доступом до будинків. Про це говорять роками. Та сама історія з роботою зв’язківців у прифронтових районах, енергозабезпеченням мереж, пальним, безпекою працівників.
Найгірше, коли оператор отримує від одного державного органу відповідь: «це не наші повноваження». Звертається до іншого — і чує те саме.
Так проблема нікуди не зникає. Вона просто переходить із одного кабінету в інший.
Тому від НКЕК очікують не чергового списку того, що регулятор може або не може зробити, а комунікації між державними органами та спільного пошуку рішення.
Що пообіцяла НКЕК
Фінансової допомоги від держави операторам чекати не варто — принаймні розраховувати на неї як на основний сценарій не рекомендують.
Водночас при Кабміні, за інформацією учасників зустрічі, планується створення державного штабу для координації роботи державних органів і бізнесу. Від НКЕК до нього має увійти Михайло Ткаченко. Є надія, що це дозволить хоча б частину міжвідомчих проблем вирішувати не шляхом переписки, а за одним столом.
Щодо перевірок НКЕК — вони залишаться, але регулятор обіцяє їх мінімізувати та проводити насамперед там, де це критично необхідно. Більше питань планують вирішувати через запити. Час і місце перевірок мають попередньо погоджувати з операторами, враховуючи, що багато компаній сьогодні працюють далеко не в стандартних офісних умовах.
Моніторинг якості послуг також продовжиться, хоча прифронтові території, за словами НКЕК, до такого моніторингу не включаються.
Проблему доступу до пального регулятор, схоже, самостійно вирішити не зможе.
Окремо говорили про комунікацію зі споживачами. НКЕК і надалі рекомендуватиме операторам інформувати абонентів про наслідки обстрілів та відновлювальні роботи, щоб люди розуміли, чому в окремих районах тимчасово немає зв’язку.
Прифронтовий оператор залишається сам на сам із ризиками
Особливо гостро стоїть питання роботи зв’язківців у прифронтових районах.
Люди продовжують ремонтувати мережі під постійними тривогами та обстрілами. Але у випадку прильоту оператор може опинитися в дуже складній ситуації.
Страхові компанії відмовляються страхувати транспорт і майно через високі ризики. Держпраці може мати претензії. А у разі загибелі чи травмування працівника не виключені й кримінальні наслідки.
Виходить парадокс: держава вимагає забезпечувати безперервність зв’язку, але механізму захисту оператора і його працівників у цих умовах фактично немає.
Це питання також просять врегулювати.
ОСББ — знову «чекайте нового закону»
Щодо конфліктів із ОСББ та доступу операторів до будинків позиція НКЕК наразі проста: безпосередньо вплинути на ситуацію регулятор не може.
Водночас повідомлено, що завершується підготовка нового законодавства щодо доступу до інфраструктури. Очікується, що там будуть врегульовані й проблеми ОСББ, і питання використання кабельної каналізації.
Але це перспектива. А оператори працюють сьогодні.
П’ять років чекати нового закону — для ринку, який має забезпечувати зв’язок під час війни, виглядає занадто довго.
Енергозабезпечення — ще одна точка ризику
Окремо обговорювали постанову Кабміну від 24 травня 2024 року №600 щодо пріоритетного електроживлення об’єктів зв’язку.
Генератори та запаси пального в нинішніх умовах — не універсальне рішення. Потрібне гарантоване та зрозуміле електроживлення критичних об’єктів зв’язку.
НКЕК готова приймати пропозиції щодо змін до постанови №600 та інших нормативних актів, зокрема щодо умов підключення потужних об’єктів і об’єктів критичної інфраструктури. Це питання регулятор планує опрацьовувати разом із НЦУ.
І це саме той випадок, коли операторам варто не просто скаржитися, а швидко сформувати конкретні пропозиції та подати їх регулятору.
Зустріч із НКЕК показала головне: проблеми ринку давно відомі. Нового списку проблем можна скласти ще десяток.
Питання вже не в тому, «які проблеми існують?»
Питання в іншому: хто нарешті сяде разом — НКЕК, НЦУ, Мінцифри, Кабмін та інші відповідальні органи — і почне їх вирішувати, а не перекидати оператора від одного державного кабінету до іншого?
Бо під час війни зв’язок не може працювати за принципом: «це не наші повноваження».