Не лише холодильники: в ЄС попередили про загрозу нових атак хакерів на побутову техніку
Побутова техніка, підключена до інтернету, може стати наступною ціллю хакерів після масштабних кібератак на холодильники в європейських супермаркетах. Через розвиток штучного інтелекту час між виявленням вразливості в системі та її використанням для атаки стрімко скорочується.
Про це заявив виконавчий директор Агентства Європейського Союзу з кібербезпеки (ENISA) Юхан Лепассар в інтерв’ю AFP. Про це пише Euronews.
Нещодавні інциденти продемонстрували серйозні прогалини в захисті цифрової інфраструктури. Насправді безпека має враховуватися ще на етапі розробки пристроїв, а не ставати другорядним питанням після появи загроз.
"Сьогодні це були холодильники, завтра це можуть бути маршрутизатори, післязавтра – побутові прилади і так далі", – попередив керівник ENISA.
У звіті ENISA зазначається, що штучний інтелект став інструментом, який посилює можливості як хакерів, так і фахівців із кіберзахисту. Завдяки ШІ зловмисники можуть швидше знаходити слабкі місця в програмному забезпеченні, масштабувати атаки та готувати переконливіші фішингові повідомлення.
Зокрема, йдеться про використання підроблених відео, аудіозаписів і повідомлень, створених за допомогою технології діпфейків. Також хакери можуть передавати неправдиві дані в інформаційні системи, щоб порушувати роботу компаній.
В ENISA наголошують, що проміжок часу між виявленням вразливості та її використанням для кібератаки наближається до нуля. Водночас штучний інтелект може допомагати компаніям завчасно перевіряти системи та усувати недоліки до того, як ними скористаються зловмисники.
За даними звіту, 57,3% кіберінцидентів у 2025 році мали ідеологічне підґрунтя та були пов’язані з геополітичними подіями, зокрема війною Росії проти України та конфліктом на Близькому Сході. Ще 29,3% атак мали фінансову мотивацію. Найбільшої шкоди бізнесу завдавали атаки з використанням програм-вимагачів.
Окремо агентство звернуло увагу на кібероперації, схожі на дії державних структур. Їхньою метою було шпигунство, збір розвідувальної інформації та викрадення інтелектуальної власності. Водночас за кількістю повідомлень про атаки переважають дії хактивістів, більшість із яких здійснюють DDoS-атаки.
Попри запровадження нових правил цифрового захисту, ЄС досі має проблеми з їхнім упровадженням. Зокрема, директива NIS2, яка зобов’язує економічні сектори посилювати захист критичної інфраструктури, набула чинності в жовтні 2024 року, однак її ще не перенесли до національного законодавства всі держави-члени.
Ще одним інструментом має стати Акт про кіберстійкість (Cyber Resilience Act), ухвалений у 2024 році. Він передбачає запровадження єдиного порталу для повідомлення про кіберзагрози та обміну інформацією. Повністю документ має запрацювати у грудні 2027 року.
Водночас ENISA звертає увагу на нестачу спеціалістів. Згідно з дослідженням інвестицій у кібербезпеку за 2025 рік, 45% опитаних організацій мали труднощі з пошуком працівників із необхідними навичками. Агентство закликає країни ЄС розширювати освітні програми та збільшувати кількість підготовлених фахівців.
Керівник ENISA Юхан Лепассар наголосив, що посилення кіберзахисту потребує додаткових інвестицій, адже від безпеки цифрових систем залежить стабільна робота не лише бізнесу, а й критично важливих для суспільства служб.
Источник: obozrevatel.com