Над Атлантидою хмарно. На воді біля Багамських островів продовжують з'являтися таємничі хмари

Частина океану між Флоридою та Багамськими островами є одною з найбільш вивчених у світі й усе ж таки не перестає дивувати вчених — на поверхні води тут з'являються таємничі білі хмари, і ніхто не знає, чому це відбувається, пише Science Alert.

Зазначимо, що перші спостереження цього незвичайного явища вчені провели тут ще в 1930-х роках — білі хмари постійно здіймалися на бірюзовій гладі води. Це цікаве явище вчені назвали "миготінням", але, на жаль, досі не розуміють, чому це відбувається на Багамах.

Учені відзначають, що таємничі плями світлого океану зустрічаються в океанах і озерах по всьому світу, проте на Багамах це відбувається набагато частіше, ніж у будь-якому іншому місці. Вчені з Університету Південної Флориди прозвали цей ефект "білим китом" через його таємничість.

У ході досліджень учені взяли проби цих дивної каламутної води й виявили, що вона містить великі концентрації багатих на карбон частинок. Відомо, що більшість Багамського архіпелагу розташована на затопленій карбонатній платформі, що також називається Багамськими банками. Проте вчені все ще не знайшли підтверджень, що ці відкладення піднімаються на поверхню, утворюючи білі хмари.

Дослідники з Університету Південної Кароліни використовували супутникові фотографії NASA, щоб вивчити таємниче явище. Вчені виявили, що з 2003 по 2020 роки розмір мерехтіння, мабуть, корелював із сезонами. Наприклад, найбільші плями були виявлені в періоди з березня до травня та з жовтня до грудня. Знімки свідчать про те, що їхній розмір у середньому сягав близько 2,4 квадратного кілометра, а кількість варіювалася від 24 у ясний день. Загальна площа, яку покривали таємничі хмари, становила близько 32 квадратних кілометрів.

Також дослідники звернули увагу, що з 2011 по 2015 роки розмір мерехтіння раптово збільшився, і воно покривало вже близько 200 квадратних кілометрів у пікові періоди. Однак до 2019 року вчені виявили, що загальна площа, яку займають хмари, знову зменшилася.

Дослідники припускають, що розмір мерехтіння може бути пов'язаний із якимось 10-річним циклом, утім, дослідники все ще не розуміють, із яким саме циклом це пов'язано.

За словами співавтора дослідження, океанографа Чуанмін Ху, вони з колегами виявили деякі закономірності між умовами навколишнього середовища, у тому числі:

• рівень pH;
• солоність води;
• поведінка вітру;
• поведінка течій.

Проте все ще незрозуміло, які саме біологічні, механічні чи хімічні процеси відповідальні за пікові періоди мерехтіння. Дослідникам потрібно більше польових випробувань на Багамах і не тільки, щоб пролити світло на ці таємничі явища.