Литва посилює захист критичної інфраструктури після спроби диверсії проти Starlink
У Литві посилюють захист критичної інфраструктури після спроби підпалу обладнання супутникового зв’язку Starlink у Вільнюсі. На тлі інциденту та падіння безпілотника на території країни влада вирішила підвищити рівень готовності 15 стратегічних об’єктів. Литовські посадовці пов’язують ці загрози з наслідками російської агресії проти України. Про це йдеться в сюжеті телеканалу FREEДОМ.
Уранці 19 жовтня прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс скликав екстрене засідання Комісії з національної безпеки. Причиною стали два інциденти, які відбулися напередодні.
У Вільнюсі невідомі намагалися за допомогою запалювальної суміші підпалити пункт управління та дев’ять супутникових антен компанії SpaceX. Обладнання забезпечує супутниковий зв’язок, зокрема для українських військових.
За словами глави литовського уряду, спецслужби заздалегідь попередили компанію про можливі напади, після чого заходи безпеки посилили. Завдяки цьому спроба диверсії не вдалася.
“Ми розглядаємо цей інцидент як акт саботажу, і зараз триває пошук осіб, які скоїли цей злочин. У зв’язку із ситуацією було ухвалено рішення підвищити рівень готовності на 15 об’єктах критичної інфраструктури національного значення. Також обговорювалися питання реагування та інформування компаній, що працюють в оборонній промисловості”, — заявив Сінкявічюс.
Того самого дня, 18 жовтня, у Пасвальському районі Литви впав і вибухнув безпілотник, пошкодивши цивільний автомобіль. Дрон виявили завчасно, у повітря підняли винищувачі, проте збити його не вдалося через погодні умови.
За інформацією, озвученою на засіданні комісії, безпілотник мав українське походження, а відхилення від курсу пов’язують із дією російських засобів радіоелектронної боротьби.
Міністр оборони Литви Робертас Каунас у коментарі LRT пояснив, що реагування на об’єкти, які наближаються з території дружніх держав, відрізняється від алгоритмів дій у разі загроз із боку Росії чи Білорусі.
“Оскільки об’єкт рухався з країни Шенгенської зони, з дружньої нам держави, а не з Білорусі чи території Росії, алгоритм був іншим. Нам потрібно було визначити, чи є це потенційно небезпечним об’єктом, чи просто невеликим літаком, який летить без плану польоту”, — зазначив міністр.
У литовському оборонному відомстві вважають, що наявні процедури реагування на повітряні загрози потребують перегляду з огляду на сучасні виклики.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив у соцмережі X, що обидва інциденти пов’язані з ширшими наслідками війни Росії проти України для європейської безпеки.
“Обидва інциденти є прямим наслідком агресивної війни Росії проти України та її ширших наслідків для європейської безпеки. Ми залишаємося пильними. Атаки на нашу критичну інфраструктуру будуть розслідувані, викриті та зустрінуті рішучою відповіддю. Ми стоїмо пліч-о-пліч із нашими союзниками та Україною”, — наголосив Будріс.
Подібні інциденти з обладнанням Starlink розслідують і в інших європейських країнах. Зокрема, у Польщі раніше стався підпал наземної станції супутникового зв’язку в населеному пункті Воля-Кробовська. За інформацією, наведеною в сюжеті, польські правоохоронці кваліфікували інцидент як терористичний акт в інтересах іноземної розвідки та затримали двох громадян Туреччини, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами.
Крім того, 14 жовтня поблизу Софії в Болгарії невідомі пошкодили обладнання Starlink. За повідомленнями, з ладу вивели 11 із 17 магістральних антен.
Військовий аналітик, військовослужбовець ЗСУ Олександр Мусієнко вважає, що Росія може продовжувати диверсійні операції проти європейської оборонної промисловості, логістики та систем зв’язку.
“Фактично Росія продовжує становити загрозу й готує додаткові операції, акти впливу, спрямовані на підрив військової промисловості Європейського Союзу, європейських країн. Особливо тих заводів і об’єктів, які працюють на виробництво та подальше постачання озброєнь Україні. На логістику, об’єкти промисловості, зв’язку — звідси й Starlink. Тобто вони готують теракти та диверсії”, — зазначив експерт.
На тлі гібридних загроз у Європі також обговорюють посилення обмежень на в’їзд громадян РФ. Фінляндія та Естонія виступили за повну заборону видачі туристичних віз росіянам. Питання обговорювали під час саміту ЄС 16 жовтня, після якого розпочалася підготовка жорсткіших правил видачі шенгенських віз громадянам Росії.
Источник: uatv.ua