Колись найкращі телевізори на ринку: чому плазмові телевізори раптово зникли

До середини 2000-х плазмові телевізори стали вершиною технологій, пропонуючи найкращу якість зображення, глибокий чорний колір і велику діагональ.

На початку 2000-х років покупці, які могли дозволити собі великий телевізор, найчастіше вибирали між двома технологіями: масивними проекційними телевізорами і плазмовими панелями. Якщо перші купували заради величезного екрана, то плазмові телевізори цінувалися за високу якість картинки і вважалися преміальним варіантом для домашнього кінотеатру.

Плазмові панелі працювали за принципом газових комірок. Кожна з них містила суміш газів, яка при подачі електричного струму перетворювалася на плазму і змушувала світитися фосфорні елементи червоного, зеленого і синього кольорів. Так формувалися пікселі зображення. Завдяки цьому плазмові телевізори забезпечували глибокий чорний колір, високу контрастність і відмінні кути огляду. Особливо добре такі екрани показували себе при перегляді фільмів в затемненій кімнаті.

Але сьогодні такі моделі практично зникли з ринку – великі виробники остаточно припинили їх випуск ще в середині 2010-х років. У BGR пояснили, чому виробники телевізорів відмовилися від цієї технології.

Які недоліки у плазмового телевізора

Однією з головних причин стала висока енергомісткість плазмових панелей. У порівнянні з LCD- і LED-телевізорами вони споживали помітно більше електроенергії і виділяли багато тепла. Це не тільки збільшувало рахунок за світло, але і призводило до перегріву і більш частих поломок.

Ще одним серйозним недоліком була їх яскравість. Плазмові дисплеї добре виглядали в темній кімнаті, але поступалися LCD-телевізорам в яскраво освітлених приміщеннях, наприклад в магазинах. В таких умовах LCD-TV виглядали більш привабливими для покупців, що знижувало попит на плазму.

Ситуацію остаточно змінила гонка за більш високою роздільною здатністю. Коли індустрія перейшла до стандарту 4K, виявилося, що виробництво плазмових панелей з такою кількістю пікселів занадто складне і дороге. Газові комірки важко зменшити до розмірів, необхідних для надвисокої щільності пікселів, тому розвиток технології фактично зупинився.

Разом з тим на ринок почали виходити OLED-екрани. Вони успадкували ключову перевагу плазми – самосвітні пікселі, які дозволяють отримувати глибокий чорний колір і високий контраст. Однак OLED-панелі виявилися значно тоншими, легшими та енергоефективнішими. Для виробників це стало більш перспективним напрямком розвитку.

Коли перестали випускати плазму

У підсумку виробники почали поступово відмовлятися від плазмових телевізорів. Одними з перших припинили їх випуск компанії Fujitsu і Pioneer Corporation у 2007-2008 роках. У 2009-му до них приєдналася Vizio. Остання хвиля закриття виробництва почалася у 2013 році, коли ринок покинула Panasonic.

Уже у 2014 році виробництво плазмових телевізорів зупинили корейські гіганти Samsung Electronics і LG Electronics, що фактично поставило крапку в історії технології.

З того часу минуло більш як десять років, і сьогодні плазмові телевізори стали рідкістю. Проте серед ентузіастів домашнього кінотеатру вони досі мають попит завдяки глибокому чорному кольору, високій контрастності та широким кутам огляду. Багато власників таких пристроїв продовжують користуватися ними досі, незважаючи на вік техніки.

Источник: unian.ua