Китайські квантові комп'ютери в 6 разів повільніші за аналоги із США: у чому головна причина

Незабаром у Китаї запустять найшвидший у країні квантовий комп'ютер Wukong з 72 кубітами, але він буде у 6 разів повільніший, ніж аналогічний Osprey від IBM, повідомляє Asia Times. У листопаді минулого року американська компанія запустила Osprey з 433 кубітами — найшвидший квантовий комп'ютер у світі на сьогодні. Свій квантовий комп'ютер Bristlecone на 72 кубіти ще в 5 років побудувала Google, а Intel має 49-кубітний квантовий чіп Tangle Lake. У чому причина постійного відставання КНР у квантових технологіях?

Всьому виною не тільки санкції

Звичайно, відповідь лежить на поверхні: США давно та активно роблять все можливе, щоб уповільнити розвиток високих технологій у Китаї, який не відрізняється прагненням вписуватися в загальну модель демократичних держав, а також підтримує сусідні підсанкційні країни — Північну Корею та Росію.

Крім того, відіграє роль та історичне відставання від розвинених країн. Адже поки в США компанія IBM починала створювати перші комп'ютери на початку 60-х років минулого століття, у Китаї закінчилася програма "Великий стрибок", в рамках якої в КНР знищували горобців, а в кожній сільскій хатинці плавили чавун, "щоб наздогнати СРСР та США".

Як каже Чжан Хуей, генеральний менеджер компанії Origin Quantum Computing Technology, попри рекордну кількість патентів за квантовими технологіями, промислова база Китаю менш розвинена, ніж на Заході. Він зазначив, що розробка квантових комп'ютерів пов'язана з багатьма передовими інженерними проблемами, включаючи виробництво надпровідних чіпів та традиційних напівпровідників – найважливіших галузей високих технологій, у яких Китай відстає. Також Китаю, як і раніше, потрібне іноземне літографічне обладнання для виробництва надпровідних чіпів, доступ до якого обмежений санкціями.

Чжан підрахував, що Китай приблизно на 3-4 роки відстає від провідних країн в галузі квантового обладнання. Він також додав, що між Китаєм та США існує величезний розрив у промислових застосуваннях квантових обчислень.

"Провідні гравці, такі як IBM і Google, почали займатися квантовими комп'ютерами у 1990-х роках. Але лише з моменту створення Origin Quantum у 2017 році ми почали досліджувати можливості промислового застосування квантових обчислень", — сказав він.

Що допоможе Китаю наздогнати Захід

Але КНР не збираються здаватися. Там нещодавно був представлений 66-кубітний комп'ютер Zuchongzhi 2, запущений китайським вченим Паном Цзяньвеєм та його командою з Китайського університету науки та технологій, який на сьогодні є найшвидшим квантовим комп'ютером у країні.

Origin Quantum націлена на скорочення квантового розриву із Заходом. Компанія вже випустила свій 6-кубітний надпровідний чіп, відомий як KF-C6-130, у 2020 році, а кілька років тому представила Benyuan Wuyuan 2 з 24-кубітним квантовим чіпом KF-C24-100.

Крім того, Origin Quantum та виробник чіпів Nexchip Semiconductor Corp створили лабораторію з виробництва надпровідних чіпів. Nexchip в основному виробляє автомобільні процесори від 55 до 150 нанометрів, продукти низького рівня в порівнянні з чіпами розміром від 7 до 22 нм, що використовуються в мобільних електронних продуктах. Це означає, що на компанію не поширюються санкції США, які мають на меті напівпровідники розміром менше ніж 28 нм.

Гендиректор Origin Quantum каже, що компанія передає виробництво мікросхем в лабораторію Nexchip і дотримується стандартів надпровідних мікросхем IBM і Google і напівпровідникових стандартів Intel.

Источник: focus.ua