Китай почав будівництво найбільшої у світі установки зеленої енергії

У місті Ордос, що у Внутрішній Монголії, розпочалося будівництво унікальної енергетичної установки, яка поєднає вітрову, сонячну енергетику, водневі технології та виробництво «зеленого» аміаку в єдину замкнуту систему.

Проєкт передбачає встановлення турбіни потужністю 30 МВт, яка працюватиме виключно на водні - вперше у світі для об'єкта такого масштабу.

Система включатиме вітрогенератори сумарною потужністю 500 МВт, автономну фотоелектричну установку на 5 МВт та електролізери потужністю 240 МВт, здатні виробляти 48 000 нормальних кубометрів водню на годину (приблизно 4,3 тонни). Для зберігання палива передбачено 12 сферичних резервуарів об'ємом по 1875 м3 кожен. Крім того, планується випуск 150 000 тонн «зеленого» аміаку на рік.

Особливість об'єкта полягає у створенні замкнутого циклу «електроенергія - водень - електроенергія». Це дозволить перетворювати надлишкову відновлювану енергію у водень, зберігати його та використовувати для генерації електроенергії у періоди низького виробництва. Таким чином проєкт допоможе стабілізувати роботу енергосистеми та зменшити ризик перебоїв у постачанні.

Розробку здійснює компанія Mingyang Hydrogen (дочірнє підприємство Mingyang Smart Energy) спільно з Shenzhen Energy у рамках масштабного комплексу Ejin Horo, орієнтованого на виробництво «зеленого» аміаку.

Влада Китаю розглядає цей об'єкт як ключовий крок у створенні національного демонстраційного центру водневої енергетики. У разі успіху він може стати прикладом для світових проєктів, спрямованих на інтеграцію водневих технологій у мережі з переважанням відновлюваних джерел.

Попри зауваження критиків щодо енергетичних втрат під час електролізу та зберігання, Китай активно просуває стратегію розвитку чистої енергії. Лише з січня по травень цього року країна додала 198 ГВт сонячних та 46 ГВт вітрових потужностей, що еквівалентно повному енерговиробництву Туреччини або Індонезії.

Ці кроки узгоджуються з «подвійною вуглецевою» стратегією КНР, яка передбачає досягнення піку викидів до 2030 року та вуглецевої нейтральності до 2060-го.